Юліан Горбатий: “Мої цілі співпадають із командними: потрапляння в плей-оф ніхто не скасовував”
Новачок “Food Centre-CумДУ” дав перше інтерв’ю офіційному сайту клубу
– Юліане, враховуючи, що більшість гравців нашого клубу сумчани, і уболівальники знають їх дуже добре, розкажи коротко про себе, щоб читачі сайту мали краще уявлення і про тебе.
– Майже вся моя професійна кар’єра пов’язана з “Ураганом”, з “Драконами” був підписаний перший професійний контракт, і до кінця сезону 2017/18 років грав саме за івано-франківський клуб. Потім був період у складі срібного призера польської Екстракляси “Gatta Aktive”, а уже через півроку перебрався в стан рижського “Петрова”. Де, до речі, удалося завоювати з клубом бронзові нагороди першості. А нинішній сезон розпочав у клубі “Володимир” із міста Тиврів, який виступає в Першій лізі чемпіонату України. Зараз, як ви уже знаєте, є повноцінним гравцем “Food Centre-СумДУ”.
– Як тобі доводилося робити вибір між футзалом і футболом?
– У мене батько – футбольний тренер, і розпочинав я ДЮСШ №3 Івано-Франківська. Потім школа уклала угоду з “Ураганом”, і взимку ми грали в футзал за “Ураган”, а влітку – в футбол за ДЮСШ. У нас було хороше покоління, в складі “Урагану” в своєму віці ми і чемпіонами України були, і Кубок брали. Пам’ятаю, років з 14-15 уже нас долучали до тренувань дублю “Драконів”, а в 16 був підписаний перший контракт. Тоді і стало зрозуміло, що продовжувати свою кар’єру буду саме в футзалі.
– Погравши в трьох чемпіонатах, можеш їх порівняти?
– Українська Екстра-ліга вища на голову за два інших турніра, як в плані якості гравців, так і в організації футзалу загалом. Далі іде Польща, а потім уже Латвія. Це стосується і конкуренції, і кількості команд. Та й у Латвії специфічна система розіграшу медалей.
– Згадаєш той момент, коли отримав запрошення від сумського клубу?
– Вперше це було в період, як Іван Васильович Скіцко очолив “Food Centre-СумДУ”. Ми з ним довго працювали в “Урагані”, я знаю його вимоги, а він – мій рівень. Здається, там залишалося три дня до закриття трансферного вікна, але через сімейні обставини тоді не вдалося домовитися про співпрацю. Але ми тримали зв’язок, і перед новим роком я уже потрапив в Суми.
– Ти уже кілька тижнів в Сумах, як тобі атмосфера в новій команді, в новому місті?
– З містом, на жаль, ще не було часу ознайомитися, а ось всередині команди мені усе подобається. Знаю, що хлопці багато років грають разом, давно знайомі, дружній колектив, з ними приємно працювати. Уже в суботу перша гра з “ХІТом”, намагаємося налагодити зв’язки, щоб якрайкраще себе показати в Києві.
– З ким із партнерів уже зараз вдається говорити однією футзальною мовою?
– По-перше, з Денисом Зеленкевичем, з яким ми були в одній команді. Плюс майстер високого рівня Денис Овсянніков, проти якого мені доводилося грати не один раз. Помітно, що місцеві футзалісті також хорошого рівня, і з кожним тренуванням наша взаємодія покращується.
– Які персональні завдання перед собою ти ставиш у Сумах?
– Мої завдання співпадають з цілями команди. Ніхто не скасовував задачу потрапляння в плей-оф Екстра-ліги, ми будемо боротися до кінця. Ясна річ, якщо мені вдаватиметься більше забивати, віддавати результативних передач та максимально надійно грати в обороні, то це піде на користь клубу.
– Зараз святковий період, дай наостанок побажання нашим уболівальникам та читачам сайту.
– Звісно – якрайкраще і найвеселіше проведіть ці свята! Успіхів усім в новому році! Приходьте завжди на трибуни, ми будемо яскраво грати, радувати вас результатами. Підтримка фанатів надзвичайно важлива для гравців, упевнений, вам сподобається наш футзал.