Голова Асоціації футзалу СумщиниЄвген Петраков підбив підсумки футзального сезону на Сумщині.
–Розкажіть про футзальні чемпіонати на Сумщині. Вони охоплюють лише обласний центр чи ні?
– Ні! Розпочнемо з Сум. Тут проходять матчі у двох змаганнях чемпіоната міста: Gold division та Silver division, в яких спочатку команди грають регулярну частину, а потім виступають у Суперлізі та Вищій лізі, а також Першій та Другій лігах відповідно. Також проводиться Кубок Сум. Окремим змаганням є чемпіонат області. Попередні етапи проводяться у районних центрах. Зрештою, 29 лютого-1 березня найкращі 12 команд взяли участь у фінальній частині, яка відбулася у легкоатлетичному манежі СумДУ. Володарем Кубка чемпіонів стала сумська «Технологія», а переможцем Першої ліги – білопільський «Агросвіт». Також є Кубок області. Зазвичай, він відбувається на початку сезону (жовтень-листопад). Це щодо офіційних змагань. Окрім того, кожного сезону проводимо інші різноманітні турніри.
– Якою є ситуація на Сумщині з місцевими дитячими змаганнями, а також участю команд у всеукраїнських турнірах?
– Передусім, відзначу ДЮСШ «Барса» з Шостки, яка бере участь у чемпіонатах та кубках у великій кількості вікових категорій. У сезоні 2018/2019 у чемпіонаті України U-17 брала участь команда КЗ ДЮСШ з Сумської області. Безпосередньо у Сумах є дві школи: «Барса» та КДЮСШ. В останніх не надто велике фінансування, тому існує проблема у банальній можливості кудись виїхати. У свою чергу, «Барса» більше орієнтована на футбол. За ініціативою президента «Food Centre-СумДУ» розробляється план створення у Сумах дитячої академії. У нас є представництво на всіх рівнях, сильні студентські команди, тож, такий крок може стати непоганою можливістю покращити ситуацію з дитячим футзалом на Сумщині. Є бажання і батьків, і дітей. Тож, працюватимемо над вирішенням цього питання.
– Чи встигли завершитися футзальні змагання на Сумщині до початку карантину?
– Ми встигли завершити змагання у Першій та Другій лігах. У Вищій лізі та Суперлізі потрібно провести частину матчів передостаннього туру, а також заключний тур. Також не вдалося дограти поєдинки Кубка міста. Звичайно, хочеться завершити сезон в усіх змаганнях на Сумщині. Однак, якщо робити це вже у червні, то розпочнуться футбольні змагання. У травні зробити це буде набагато легше. Нам для цього потрібно всього декілька днів.
– Сумщина має чи не найбільше представництво на всеукраїнській арені. Це, передусім, активне бажання команд чи робота асоціації?
– Насправді, брати участь силоміць ти нікого не змусиш. В один момент велика кількість команд вийшли на всеукраїнський рівень, і якщо фінансові можливості дозволяють – вони тримають цей рівень. Друга ліга і міські змагання – це велика різниця! Навіть у нас. Одні й ті самі команди по-різному готуються на міські змагання та на поєдинки Другої ліги. Це два тайми по 20 хвилин чистого ігрового часу. Статус також зобов’язує це робити. Основна проблема команд цього дивізіону полягає у тому, що на старт вони виходять в одному складі, а потім свої корективи вносить футбол.
Щодо нашого представництва у Favbet Екстра-лізі, то, звичайно, приємно мати команду з Сум на найвищому рівні. Однак, я скажу, що футзал є дійсно популярним у нашому місті. На всіх рівнях відвідуваність у залі СДПУ є досить непоганою. До манежу також приходить багато людей. Навіть коли у футбольній Першій лізі була команда «Суми», то футзальні матчі відвідували більше людей. Однак, звичайно, місцеві глядачі трошки засумували за Екстра-лігою. Також, ми спільно з «Food Centre-СумДУ» більше працюватимемо над анонсами матчів команди.
– На Вашу думку, як потрібно було б завершити сезон у всеукраїнських змаганнях?
– Загалом, сезон у Favbet Екстра-лізі для команди з Сум завершено. Щодо Першої ліги, то у травні цілком можливо закінчити змагання. Можливо, варто зібрати команди та узгодити формат з ними. У Другій лізі, однозначно, нормальним варіантом було б завершити сезон Фіналом Восьми, аби не розтягувати його на тривалий час, оскільки, знову ж таки, свій відбиток можуть накласти футбольні змагання.
– Ви один з небагатьох голів асоціацій, які грають у футзал на всеукраїнському рівні. Підсумуйте сезон для «Технології» у Другій лізі.
– Зважаючи на різноманітні ситуації на підприємстві, які були близько шести місяців тому, ми обдумували питання щодо заявки до Другої ліги. Зрештою, вирішили не обходитися без всеукраїнських змагань. Завданням було дати практику молодим гравцям на такому рівні. Зрештою, вдалося вийти з групи, однак на стадії 1/8 фіналу ми поступилися «Сумихімпрому-СДПУ». Те, що ми планували у нас вийшло, оскільки серйозних цілей перед командою поставлено не було.
– Наскільки великою є залежність футзалу від футболу на Сумщині?
– Насправді, 80-90% команд у нас є суто футзальними. Тут швидше питання стосується гравців. Велика частина з них поєднують футбол і футзал.
– Чи має Асоціація футзалу Сумщини системних партнерів або спонсорів?
– Ми маємо спонсорів, які нам допомагають у проведенні змагань. Це «Смачна кава» та «Футбол профі». Також подякував би компанії «Select», яка завдяки співпраці з АФУ виділяє м’ячі регіональним осередкам. Цей рік був тестовим для співпраці. На майбутнє ставимо завдання щодо залучення більшої кількості партнерів. Також у проведенні змагань нам допомагають Асоціація футболу Сумської області, а також обласне та міське відділення Міністерства молоді та спорту. Окрім того, місто Суми зараз співпрацює з командою «Food Centre-СумДУ».
– Розкажіть як функціонує школа арбітрів на Сумщині?
– Думаю, основною проблемою у цьому питанні є підбір кадрів. Зараз намагаємося залучати до роботи молодих арбітрів. Зокрема, Марію Мисловську, яка нині системно працює на матчах Вищої ліги серед жіночих команд та отримала досвід арбітражу на міжнародному турнірі «Lviv Freedom Cup», а також Дмитра Ігумнова, Олексія Тюріна та інших. Це молоді арбітри, які працюють винятково у футзальних змаганнях. Загалом, сезон у школі арбітрів стартує восени. Її функціонуванням займаються Ярослав Песоцький та Олександр Ігумнов. Робота триває. Раз на два тижні всі арбітри збираються, і на великому екрані розбирають різні ігрові моменти. Також великим позитивом є семінари, які проводить голова Комітету арбітражу АФУ Сергій Кравцов. Будемо з ним контактувати, аби за можливістю він приїжджав та давав актуальну інформацію нашим арбітрам.
– Якою є Ваша думка щодо рішення про тристоронні договори, а також стосовно контролю за дотриманням правила «один гравець – одна команда». Як це вплине на розвиток футзалу на Сумщині?
– Дуже велика кількість футзалістів грають за 3-4 команди. Їх це влаштовує. Вони не прагнуть до якогось розвитку. Відповідно, ми втрачаємо у кадрах. Раніше, коли гравців запрошували до команд навіть Першої ліги (я навіть не кажу про Екстра-лігу), то вони не задумувалися про фінансову складову. Це, передусім, було престижно. Всі прагнули грати на високому рівні. Гравці не хочуть нікуди виїжджати, а просто шукають варіанти заробітку на місцях. Звичайно, я підтримую це правило. Вважаю, що воно допоможе у наведенні ладу. Особисто я не думаю, що на Сумщині не зміниться кількість команд. Навпаки, вестиметься конкуренція за гравців. Цей процес якраз породжує якість. Створюватимуться кращі умови для футзалістів. Можливо, варто було б це зробити навіть трохи раніше. Ми активно проводимо роботу з командами. Можливо, деяким гравцям це не надто сподобається, а от керівництво клубів також налаштоване позитивно щодо цього процесу. Звичайно, збільшення кількості кадрів зіграє на користь нашому футзалу.
Щодо тристоронніх договорів, то співпраця давно ведеться у відпрацьованому режимі. Обласна асоціація футболу нас повністю підтримує в усіх питаннях.
Ровно три года назад Насосэнергомаш более чем удачно представил Сумщину на Элитном финале АФЛУ, где завоевал серебряные медали Первой лиги, но к сожалению, уже через год эта команда исчезла с футзальной карты города.
Подопечные Куренскова в финальном матче уступили 0:2 команде «Энерго» из Кропивницкого.
Приятно смотреть, как мужают и растут молодые команды. Нет, здесь
речь идёт даже не о среднем возрасте игроков, а о том, сколько клуб
существует и как он выступает. Подопечные Анатолия Куренскова — яркий
пример этого. В текущем сезоне Высшей лиге бело-синие до конца вели
борьбу с «Краснопольем» за первое место, но на выходе пришлось играть
чуть ли не «серебряный» матч против «Nicmas» за вторую строчку. В той
игре «Насосэнергомаш» добыл минимальную победу и остался на второй
позиции. Или первой после непобедимых.
Помимо удачной игры в нашем чемпионате, «заводчане» рискнули и
отправились на Элитный финал АФЛУ в Луцк, где имели право играть призёры
городских соревнований. И там подопечные Куренскова не упали в грязь
лицом. В группе пропустили дальше будущего победителя — «Чёрное море», а
потом уверенно шаг за шагом дошли до финала Первой лиги (турнира, в
котором принимали участия клубы, не занявшие первые два призовых места) и
уступили в решающем матче. Как для первого раза — результат и вовсе
впечатляющий, команда достойно представила АРМФС на всеукраинском
уровне.
Звезда: Олег Новиков. Кому, как Олегу понимать, что такое у нас футзал. За плечами Новикова несколько сезонов игры в Первой лиги чемпионата Украины в составе «СумДУ», а потом постоянные травмы выбили его из рабочего ритма, чтобы дальше играть на высоком уровне. Да и партнёры у него тоже «политеховские», со знанием дела — Дмитрий Супрун и Роман Таран. Но, на наш взгляд, лидеров является именно Новиков, да и капитанская повязка к этому обязывает.
И все же, мы надеемся, что со стабилизацией финансового положения, будет и восстановлена команда Насосэнергомаш!
Как стало известно из достоверных источников, Ассоциацией футзала Украины сейчас рассматривается вариант когда нибудь провести матч сборной Украины по футзалу в Сумах! Потенциальным соперником нашей команды должны стать или испанцы или бразильцы. При чем последние, в случае своего приезда, выдвигают условие проведение игры именно в зале Пединститута! Ждем с не терпеньем дальнейших новостей, и за одно поздравляем всех с Днем смеха!
Головний тренер роменського «Рятувальника» Ігор Салівон підбив підсумки частини сезону, що минула та розповів про завдання команди на майбутнє.
–Підсумуйте частину регулярного чемпіонату Першої ліги, що минула.
– Все залежить від результатів останнього туру у Першій лізі. Наше завдання-мінімум на регулярний чемпіонат Першої ліги – потрапити до трійки найкращих. Якщо вдасться його виконати – можна буде вважати, що цієї частиною сезону ми оцінюватимемо позитивно.
– Цьогоріч ви протистояли трьом новим суперникам: «Продексіму-2», «Володимиру» та «Бердянську». Які враження від поєдинків з цими командами?
– Враження лише позитивні. Це суперники досить непоганого рівня. Що стосується «Володимира», то з цим колективом ми частково знайомі. Певна кількість гравців цієї команди минулоріч виступали у складі «Епіцентра К-Таїрова». Команда з Тиврова має серйозний кадровий потенціал та демонструє результат. Вона завершила регулярний чемпіонат на другій сходинці. З приводу «Продексіма-2», то особисто мені хотілося б, аби клуби Favbet Екстра-ліги мали свої другі команди у Першій лізі. Саме у матчах з такими суперниками як «ДЕ ТРЕЙДИНГ» молодь має шанс покращувати свій рівень та додавати. Завдяки цьому команди з найвищого за рангом матимуть кадровий потенціал на майбутнє. Видно, що «Продексім-2» – це суто футзальна команда. Матчі з ними видалися досить цікавими.
– У Херсоні у складі «Продексіма-2» вам протистояли Михайло Волянюк та Станіслав Моспан з першої команди «мельників». Наскільки цікаво «Рятувальнику» було грати і проти таких виконавців?
– Дійсно, це могло стати однією з причин того, що ми втратимо очки у Херсоні. Однак, сильний суперник – це завжди шанс для прогресу. Регламент цілком дозволяє це роботи. Чому ні? Якби ми опинилися на їхньому місці, то також скористалися б таким правом. Втім, нам вдалося перемогти. Тож, здобуття трьох очок у цьому матчі стало ще більш приємним.
– Чому не вдалося подолати перший кваліфікаційний етап Кубка України?
– Вже не перший сезон поспіль ми не проходимо далеко у Кубку України. Хтось залишає команду, приходять новачки. Нам не вдається зберегти кістяк та підсилитися протягом міжсезоння. Це одна з причин. Як на мене, ми мали проходити «Viva Cup», але деякі хлопці виявилися якось психологічно не підготовленими до цих зустрічей.
– Чи є підтримка у «Рятувальника» від міської влади?
– З одного боку керівництво Ромен задоволене тим, що місто представлене на всеукраїнському рівні. Однак, підтримки ми не маємо. Передусім, це можна помітити, побачивши наш зал. Ми вже багато років граємо у Першій лізі, але зал у Ромнах, звичайно, залишає бажати кращого…
– На Вашу думку, як має бути завершений сезон?
– Звичайно, хотілося б дограти сезон. Якщо я не помиляюся, карантин триватиме до 24 квітня. Якщо б все дійсно завершилося до цього часу, то у травні можна було б дати командам час на підготовку, а потім і завершити регулярний чемпіонат та плей-офф.
– Якщо все станеться саме так, які завдання ставитимете перед собою на плей-офф?
– Якщо ми посядемо третє місце – то гратимемо у плей-офф проти «Володимира». Відповідально підходитимемо до кожної зустрічі. Звичайно, хотілося б потрапити до фінальної серії.
– В інтерв’ю з віце-президентом «Геології» Олексієм Матвійцем підіймалася тема можливого об’єднання Першої ліги та лідерів Другої ліги в один чемпіонат? Як Ви ставитеся до такої можливості?
– Звичайно, буде добре, якщо збільшиться кількість команд. Зараз чемпіонат завершують 6 колективів. Звичайно, це дуже маленька кількість. Окрім того, потрібна і якість. Хотів би подякувати «Черкасам», що вони спробували заявитися і поборотися. Однак, за всієї поваги – це команда навіть не рівня Другої ліги. Тут можливо і питання до Асоціації футзалу України, щоб робити якісь критерії для заявки. Особисто мені здається, що було б добре, аби був чемпіонат з 10-12 командами серйозного рівня. Хотілося б бачити у Першій лізі такі команди як «Manzana» та «SKIDKA». Аматорські команди з Києва перебувають на досить високому рівні, і було б цікаво зіграти з цими суперниками на всеукраїнських змаганнях. У Харкові також сильний чемпіонат. Хотілося б, щоб команди серйозного рівня з цих міст були залучені до Першої ліги.
– Нещодавно було оголошено про контроль за дотриманням правила «один гравець – одна команда». Якою є Ваша думка з цього приводу?
– Думаю, що це рішення є правильним. Оскільки, зараз гравець може виступати за одну, другу, третю команди… Саме тому представники чемпіонату Києва й не йдуть до Першої ліги. Я вважаю, що кадровий потенціал гравців у Києві дозволяє цьому місту мати навіть другу команду у Favbet Екстра-лізі. Футзалістам можна заробляти гроші у багатьох місцях, навіть не виїжджаючи за межі міста. Вважаю, що таке рішення позитивно вплине на розвиток футзалу. Команди гратимуть в одному конкретному чемпіонаті, а не сьогодні – тут, а завтра – в іншому місці!
В связи со всеми известными событиями, как известно, практически все футбольные чемпионаты приостановлены. По этому, пришло время проанализировать то, что удалось закончить до введения карантина. Для начала подведем итоги выступления команд в Silver Division, чемпионат который, удалось закончить в последний день перед запретом на проведения соревнований.
Начнем со Второй лиги. Безусловно, главным разочарованием, стало итоговое последнее место Современника-Либра. Да, безусловно, еще из интервью Дмитрия Будаха мы поняли, что для ребят главное получать удовольствие от самой игры, а результат для них явно не на первом месте. Однако, вместе с тем, мы хорошо знаем подбор игроков в этом коллективе, и то, что Современник уже существует не один год и имеет хороший опыт выступления в городских соревнованиях, поэтому и ожидали от них явно большего. Что интересно, команда немало забивала, и не пропускала больше всех, да и проиграла, что говорится, без шансов, лишь раз, уже в концовке Арсеналу со счетом 1-8. Во всех остальных играх, не кому легко против Современника-Либры не было. Безусловно, сказалось на результате и тяжелая травма бессменного вратаря Дмитрия Булаха, которому еще раз пожелаем скорейшего выздоровления. Что ж, в любом случае, отметим возвращения Современника-Либра в чемпионат под эгидой АФС, и однозначно отметим, что такие самобытные коллективы нам нужны.
В след за Современником финишировал МедИнс, хотя еще до начала Второй лиги у студентов-медиков были хорошие стартовые позиции, но отвратительное выступление во втором этапе смазало весьма хорошую первую половину сезона. МедИнс до последнего боролся, что бы попасть в Первую лигу, но лишился этого шанса лишь в последнем туре. Во Второй лиге команда набрала 0 очков, проиграв 5 игр из 5. Безусловно, здесь, на команду существенное влияние оказал коронавирус, ведь большинство студентов отправили по домам еще за 3-4 тура до окончания первенства. По этому и итог был очевиден
Ярославна (Путивль) – это команда, которая преодолевает за день 250 км, что бы сыграть игру в чемпионате города Сум! Не безразличие, желание развиваться и не стоять на месте – уже в этом году дало свои плоды для представителей Путивля. Лишь последний тур смазал весь сезон для Ярославны, когда команда разгромно уступила Арсеналу 2-11, и лишилась бронзовых медалей. Хотя, достаточно было не проиграть более чем в 5 мячей, но футбол есть футбол, и здесь случается всякое. Вместе с тем, Путивлю есть, чем гордится в этом сезоне – это бронзовые медали Первой лиги чемпионата Сумской области по футзалу! И как сам отметил, в интервью, Максим Гуреев, еще два года назад у команды и в мыслях не было соперничать с глуховским Велетнем, а сейчас его даже удалось обыграть! Так же команда провела важную для себя игру, в плане получения драгоценного опыта, против лидера областного аматорского футзала Технологии, и победителя Северного региона ВЧ-3022 (Шостка). По этому, в целом, запишем в актив этот сезон для Ярославны, и надеемся, что команда и дальше продолжить развиваться и совершенствоваться. Ну и конечно же, с большим нетерпеньем ожидаем, что в ближайшее время все таки дойдут руки у местного самоуправления и зал в Глухове, который отвечает всем стандартам, будет полностью отремонтирован.
Арсенал – бронзовый призер
Второй лиги чемпионата Сум. То, как команда начинала, вообще стоял большой
вопрос о целесообразности участия данного коллектива в чемпионате. Однако,
команду удалось сохранить, хотя она была обновлена полностью. Фактически от
бывшего Арсенала здесь осталось лишь название. «Новый» же Арсенал смог
наверстать упущенное и даже завоевать бронзовые медали. Валерию Боярко удалось
в очень ограниченное время создать боеспособный коллектив, который на равных
противостоял даже лидерам Silver Division. Команде удалось сыграть 4-4 с
Орионом, разгромить Триумф-Sigma, обыграть Олимпик-Мелиос. Скажем так, уже не
мало. Вот такой Арсенал нам нужен! Что ж, еще раз поздравим команду с хорошим
результатом, и пожелаем дальнейшего развития.
А вот для Олимпика-Мелиоса серебро Второй лиги – это конечно же не удача. Мощнейший старт, после которого мы записали Олимпик в фавориты Первой лиг. Повержен был даже Сервис Люкс! Однако, как подходил к завершению первый этап, так и Олимпик скатывался вниз по турнирной таблице. Пять поражений подряд вообще оставили команду за бортом Первой лиги, и теперь команда перекочевала в фавориты уже Второй лиги, ведь стартовал коллектив ведомый Калиниченко-Еременко с хорошим гандикапом. И казалось, тут уж опытный коллектив не отдаст свое, Олимпик выиграл 3 игры из трех, и в оставшихся двух играх оставалось набрать лишь 1 очко. И команда его не набрала. Сенсационное поражение от Ярославны и следом в «финальной» игре от Триумфа стояли команде чемпионства!
Ну а кто заслужил так заслужил золотые медали Второй лиги – это Триумф-Sigma. Не удачнейший старт в Silver Division – в 7 играх біло набрано 3 очка опустили команду на самое дно «турнирки». В добавок к этому Козолуп и Ко принимают решения поучаствовать и Во Второй лиге чемпионата Украины! Тут уж скептицизма и насмешек было хоть отбавляй. Да, безусловно, Триумф и теоретически не мог рассчитывать на какой то результат на всеукраинских соревнованиях, однако опыт противостояния с лучшими командами города можно получить лишь проведя с этими командами официальные игры. И Триумф не только его получил, а еще и умудрился сыграть вничью с Lex VSK-Сумбуд, причем последние, что говорится, «отскочили» в самой концовке. Этот драгоценный опыт команда смогла спроэцировать уже на Вторую лигу чемпионата города. С февраля месяца Триумф не проиграл не одной игры, и не только смог наверстать упущенное, а и казалось, сделать не возможное – вырвать золотые медали у Олимпика! По этому, стоит еще раз поздравить Триумф-Sigma со столь значительным достижением и пожелать не останавливаться на достигнутом. Имея, скромнейшие финансовые возможности, Козолупу и Ко удалось создать коллектив, на который стоит равняться многим командам не только Первой, а и Высшей лиги. Приятно видеть команду, в которой игроки одеты в командные костюмы, есть два комплекта формы, мячи, тренировочный процесс и самое главное огромное желание не стоять на месте, а двигаться и развиваться! И это все при очень и очень ограниченном бюджете, где каждый вносит свою посильную лепту. За Триумф-Sigma мы так же однозначно скажем – сумскому футзалу такие команды нужны!
Головний тренер сумського клубу у відвертій бесіді з прес-службою – про підсумки сезону, невирішені завдання, кадрові зміни та майбутнє чемпіонату
– Іване Васильовичу, для початку давайте згадаємо вирішальний матч із “Енергією”, коли вже вщухли емоції і можна об’єктивніше дивитися на речі. Все-таки, ту зустріч реально було “вигризти”?
– Що я, що я Валерій Легчанов розуміли: в тому матчі все йшло до першого забитого м’яча. І це вдалося львів’янам. Уже потім, після розбору моменту з Овсянніковим, виявилося, що у випадку з першим голом був рикошет. Можливо, Бог показав, що тоді був не наш день. Це була та гра, коли, мовою футзалу, потрібно “виригати”, але здобути результат. Зараз я розумію, чому так трапилося. Ми не маємо досвіду подібних ігор. Хоча я не скажу, що ми програли ту гру. За рахунком – так, за подіями на майданчику – абсолютно ні. Відзначав я після матчу вдалі дії Пітулі, і тут не посперечаєшся. Хоча я завжди кажу, що у нас на першому плані командна гра, але в той день потрібен був лідер на майданчику, а його не знайшлося.
– Справа лише в цьому?
– “Енергія” дуже вдало скористалася нашими помилками. Знову повертаюсь до першого гола. У нас був ідеальний момент, щоб забивати першими, створити якусь гостру ситуацію, а Віталій Катеринін перед воротами перемудрив. Перехоплення – і відразу така болюча відповідь. На таких матчах на усім потрібно рости, у тому числі – і мені як тренеру. Уже потім після гри у нас була зустріч із президентом клубу та виконавчим директором Сергієм Пєсоцьким. Ми дійшли висновку, що наразі це для нас об’єктивне місце. Та й у зв’язку із вірусом, напевно, краще, що гравці зараз уже по домівках, із сім’ями і можуть спокійно готуватися до наступного сезону, а не чекати, коли там відновиться чемпіонат, сидіти на нервах.
– Пригадую, тільки-но Ви прийшли в клуб, то розпочали із системи тестування кожного гравця, щоб зрозуміти, хто в якій формі перебуває. Зараз, коли сезон завершено, можете розказати про результати та зроблені висновки?
– Це хороша практика. Коли я розпочав роботу з командою, то відразу збирав інформацію як по кожному гравцю, так і загалом по командних діях. На той момент, буду відвертим, результати були не ті, щоб претендувати на найвищі місця в FavBet Екстра-лізі. Тести показали: у нас відсутня як індивідуальна, так і командна швидкість. І це зіграло свою роль потім, у важливих матчах: інколи перед чужими воротами, коли потрібно було вирішувати моменти на свою користь, інколи не встигали відпрацювати в захисті, через що пропускали. Для об’єктивності картини ми планували провести повторно ці ж тести після сезону, вони були заплановані, але уже згадана ситуація з коронавірусом і подальшим карантином не дала цього зробити. Що й говорити, до кінця березня ми мали тренуватися, але довелося в екстренному порядку усім повертатися додому. Якщо говорити про працездатність, то цей показник, як мені здається, виріс, хоча без чисел об’єктивно складно робити висновки.
– Як вплинули результати тестування на тренувальний процес?
– Ми з хлопцями багато спілкувалися стосовно цих тестів. Доводилося зменшувати навантаження, у іншому випадку – до кінця сезону без травм дійшло би три-чотири гравці. Але я вдячний підопічним, вони самі розуміли, що потрібно було більше працювати і віддавалися максимально під час занять. На жаль, функціональної підготовки часто не вистачало на останніх хвилинах, коли потрібно було здобувати результат. Футзал – це не лише “фізика”, а сума усіх факторів. Тактично і за змістом гри ми мало кому поступалися, але “свої” голи не забивали, десь пропустили через дитячі помилки – тому такий результат.
– Ви уже сьогодні згадали про останні хвилини та фактори, які впливали на невдалі кінцівки. Хотілося поговорити про гру з п’ятим польовим, яка, здається, в цьому сезоні також було далекою від ідеальної.
– Тут ще не потрібно забувати про досвід. Більшість гравців до цього грала в Екстра-лізі лише один сезон, п’ять років тому. А цього замало. Але для себе я виділив багато позитивних моментів. Зокрема, в позиційному нападі п’ять на чотири ми діяли непогано, але не завжди наші структурно правильні дії закінчувалися голами. Промахи з близької відстані, стійки, неймовірна гра воротарів – часто це усе було проти нас. Гра першого кола з “Енергією” – яскравий приклад. На розборах матчів ми часто акцентували на цьому увагу. Гравці самі не розуміли, як вони хибили в простих ситуаціях. А це знову психологічний вантаж, коли результат давить дуже сильно, не усі можуть із цим справитися. Ми мусили пройти цю дорогу новачків, у наступному сезоні буде набагато легше. Домашня гра з “Продексімом” показала, що ми працюємо і рухаємося в правильному напрямку. Якщо говорити про наш захист, коли суперник випускав п’ятого, то, вважаю, справилися дуже добре.
“Гру нашої воротарської лінії оціню на “трієчку”
– Ви часто під час інтерв’ю робите акцент на вдалій грі воротарів суперника. А що можете сказати про воротарську лінію “Food Centre-СумДУ”?
– Якщо загалом ставити оцінку воротарській лінії клубу протягом сезону – “трієчка”. Якщо по персоналіях… Юрій Козаченко додавав нам варіативності у грі з п’ятим польовим, непогано діяв на лінії, виручав, але траплялися такі моменти, коли пропускав “свої” м’ячі. І, як це часто буває, у складні для команди моменти, коли повернутися в гру, перевернути її на нашу користь було дуже складно. Далі прийшов Олександр Сіріцький. Хлопцю лише 20 років, а він змушений брати на себе тяжку ношу відповідальності за результат. Я розумію природу його помилок, але очків це нам не додасть. Були і у нього хороші ігри, багато раз виручив, але знову повертаюсь до матчу з «Енергією» і першого голу. Удар у ближній кут все ж був. Але потенціал у Сіріцького хороший, будемо працювати далі. Якоїсь конкретної оцінки стосовно дій Костянтина Пєтухова наразі немає, грав усе ж він мало, а по тренуваннях не хочеться нічого загадувати.
– Тобто, потрібно очікувати і нового голкіпера?
– Під час розмови з президентом я уже зазначав, що цю позицію потрібно розглядати у перспективі підсилення та конкуренції. Подивіться на наші топ-клуби. Там, як мінімум, два рівноцінних голкіпера. Повірте мені, проблем у захисті вистачає у всіх. Ми це розбирали на прикладах, готуючись до очних зустрічей. Але – раз, і воротар виручив. Будь-який гранд у футзалі розпочинається із хороших голкіперів, а далі уже набирають універсалів.
– Влітку, ще до початку сезону, під час інтерв’ю Денис Овсянніков зазначав, що у цьому сезоні із «стовпами» проблем не повинно бути. Але, як показала, гра Острога випав на певний час із-за травми та дискваліфікації, та й Катеринін після ударного старту грав уже не так результативно. Як Ви вважаєте, наскільки ця пара вдало діяла?
– Я задоволений їх грою. Якщо подивитися, як команда грала раніше, то Сергій Пєсоцький як привив команді тактику гри зі «стовпами», то воно так і пішло. Ми протягом сезону шукали інші схеми, намагалися експериментувати, але не встигли досягти у цьому компоненті того, чого хотіли бачити. Острога у цьому сезоні став кращим бомбардиром із вісьмома голами, Катеринін забив сім м’ячів, це також непоганий результат. Я знаю, що потенціал у них є, тому будемо працювати. Також у мене є інформація, що нашими «стовпами» цікавляться команди FavBet Екстра-ліги, і це приємно.
– Нещодавно президент клубу Ігор Черненко давав інтерв’ю клубному сайту, і там він зазначав, що з Вами уже є домовленість на наступний сезон. Як швидко було прийнято це рішення?
– Під час згаданої уже зустрічі з Ігорем Черненком та Сергієм Пєсоцким розглядалося багато питань. З одного боку, не виконано головне завдання – команда не потрапила в шістку. Та й у мене сім’я далеко, також це непросто. Але у підсумку вирішили продовжувати співпрацю, дійшовши висновку, що команда рухається в правильному напрямку. Якщо я і Пєсоцкий бачили цей сезон на «трієчку», то президент сказав, що тверду «четвірку» ставити можна. Останнього слова в Сумах я ще точно не сказав, тим паче, президент підтримав мої плани десь на 80% стосовно майбутнього сезону, що і стало ключовим для продовження співпраці.
– До речі, про зміни. Ви багато років провели у структурі «Урагану», де зібрана найсильніша молодь наразі. Чи є якісь шанси на те, що в наступному сезоні ми побачимо когось із молодих «драконів» у Сумах?
– Я уже згадував сьогодні: нам потрібно командну швидкість вивести на інший рівень. Зараз лише на майстерності «не заїдеш» далеко, гра вимагає постійного пресингу, динаміки. Тому молодь у цьому якнайкраще нам допоможе. Не буду приховувати, наразі ми ведемо перемовини із тими гравцями, з якими я працював раніше. Але ринок не закінчується екс-гравцями «Урагану», працюємо і в інших напрямках. Чекаємо на відповіді від них. Зараз пішла тенденція на омолодження складу у всіх, потрібно вчасно попрацювати, адже, на жаль, талановитої футзальної молоді в Україні не так і багато.
– Також під час одного із інтерв’ю Ви згадували, що переглядаєте багато ігор чемпіонату міста. Є там достойні кандидати із Сум та області для підсилення?
– Ми завжди спостерігаємо за місцевими талантами. У «Рятувальнику» є хороші гравці, у складі команд Другої ліги також. Але тут інше питання: чи згодні вони піти у професійний футзал? Наразі «Food Centre-СумДУ» не найбагатша команда України, а працювати, щоб виступати на найвищому рівні, потрібно багато. Так, FavBet Екстра-ліга – це хороший виклик, але не все так однозначно. Я розумію і своїх гравців. Наразі семеро із них працюють, зайняті паралельно з футзалом іншою працею. І вони після роботи приходять на тренування уже виснажені. Ми з президентом постійно говоримо на цю тему, але такі реалії футзалу у країні.
“Ми більшого очікували від Овсяннікова, Ігумнова, Радченка та Прощенка”
– Також, зі слів Ігоря Петровича, у наступному сезоні команду чекає значне омолодження складу. Чи є уже рішення, хто покине клуб?
– Так, під час нашої трьохсторонньої зустрічі ми проговорили і це питання. Ми більшого очікували від Овсяннікова, Ігумнова, Радченка та Прощенка. Я особисто кожному із чотирьох гравців повідомив про це рішення, на жаль, у телефонному режимі, адже на той час ми уже роз’їхалися із-за карантину. Таке футзальне і спортивне життя – пішов-прийшов, думаю, вони нас зрозуміли. З боку керівництва хочеться їм подякувати за час їх гри в клубі.
– Давайте конкретніше зупинимося на кожному, в чому саме вони не виправдали очікувань?
– Розпочну з капітана. Овсяннікова брали в команду як лідера, капітана, «мужика», якщо хочете. Він був одним із найдорожчих гравців у плані заробітної плати, і замість нього ми можемо взяти двох молодих гравців хорошого рівня. Це хід на перспективу. Як я прийшов у команду, у нас була розмова, ми багато уваги саме з Денисом приділяли його грі в захисті. Овсяннікову зручніше віддавати-роздавати, завершувати атаки, але «Food Centre-СумДУ» грає в інший футзал, який дуже залежить від кадрів. По ходу сезону він перебудувався, став більше уваги приділяти захисту, у мене немає жодних питань до його професійних якостей.
Щодо Радченка, то йому не вистачило спортивної злості. Так, він багато працював на тренуваннях, викладався у кожному моменті, коли з’являвся на майданчику, але від нього ми чекали більшого. На жаль, Віталій так і не став повноцінним гравцем основи, хоча в бажанні йому точно не відмовиш.
– Як щодо Дмитра Ігумнова, який уже по ходу сезону приєднався до клубу?
– Ось тут у мене двояке враження. Я вважаю, він до кінця не розкрився по ходу сезону. Травма, доводилося доганяти решту, і це також зіграло свою роль. Ігумнов добре «читає» гру в обороні, але динаміки руху йому не вистачає. Мені потрібно, щоб свою зміну кожен працював на максимумі, незважаючи на позицію, де він опинився. Плюс ми багато перспективних стандартів йому довірили, але щось «не пішло». Так, був гол Горбатого після його сильного удару в матчі з «ХІТом», були інші гострі дії, але цього замало. Реалізація його підвела. Це було нелегке рішення, але його потрібно було прийняти, та й хочеться на його позицію взяти когось молодше.
Щодо Прощенка, то спочатку він непогано виглядав. Але коли прийшли вирішальні матчі – почалися серйозні помилки, які коштували нам пропущених м’ячів. Та й питання психології зіграло свою роль. Усім хочеться грати, грати в основі, але це потрібно доказувати на тренуваннях. Я цього не побачив.
Мені співпраця з ними сподобалася, але таке рішення керівництва на даний момент. Я розумію їх по-людськи, мені звільняли в «Урагані», і здогадуюся, що вони відчувають. Але таке життя спортсмена.
“Більшість тренерів “за” формат чемпіонату з системою плей-оф”
– Насамкінець хотілося б поговорити про регулярний чемпіонат цього сезону. Якщо відійти від сумського клубу, що Вам запам’яталося в цьому сезоні, які враження?
– Звісно здивувала робота Хаві Родрігеса з «Продексімом». Я не знаю, яка там методика, чим він годує гравців (посміхається), але херсонський клуб вийшов на зовсім інший рівень. І тут я говорю не так про матчі української першості, як про єврокубки. Херсонці і там продемонстрували, що можуть грати на рівних з найсильнішими клубами Європи, на жаль, поки у плані результату трішки не вистачило. В Екстра-лізі вони були сильніші за інших, у кінцівці лише трохи втратили темп, але різниця все рівно відчутна.
«ХІТ» та «Ураган» – претенденти на найвищі місця, але лідеру вони поступаються. Усі розуміють, які завдання стоять перед цими двома командами, тому потрібно уже їм складати тести на профпридатність у очних зустрічах. Поки що їх вистачає лише для боротьби за «срібло».
Якщо іти далі по турнірній таблиці, то дуже здивував «ІнБев». Потрібно віддати належне Михайлові Соколовському. І «Ураган» в чемпіонаті двічі обіграв, і зміна поколінь проходить на належному рівні. У Житомирі вчасно зрозуміли, що потрібно давати шанс молоді, а вона віддячує результатом. Тим паче, є баланс між молодими гравцями та досвідченими. «Кардинал-Рівне» також заслужено пройшов далі. Зіграв роль фундамент, який заклад Гончаренко, а далі під керівництвом Москвичова рівняни продовжують тримати планку, Ігор також додає свого мальонку грі. А решта чотири команди претендували на шосте місце, і у кожного були шанси. Валерій Легчанов вдало скористався поверненням Кузя, я думаю, це підсилення і зіграло ключову роль в успіху «енергетиків». А так, і ми, і «Сокіл», і Одеса протягом сезону показували хороший футзал, а цього рівня не вистачило для досягнення поставлених завдань.
– Як Ви ставитесь до нинішньої системи розіграшу турніру?
– Ми з тренерами постійно спілкуємося, тримаємо контакт, і в розмовах між собою більшість приходимо до думки, що потрібно грати з плей-оф. Але десь приймаються інші рішення, тому змушені грати так.
Можливий варіант, коли далі, наприклад, проходить вісім команд, а не шість, як зараз. І для уболівальників буде цікавіше, у кожного клуба буде шанс на медалі. Згадую, як я з молодим «Ураганом» в Екстра-лізі завершив регулярний чемпіонат на сьомому місці. І в першому раунді нам дістався «ЛТК», який закінчив регулярний сезон другим. І ми його пройшли. Далі була серія зі «Спорлідером +», де ми програли в п’ятому матчі в серії пенальті. І це після сьомого місця! А які, наприклад, зараз шанси у «Енергії» на призи? Думаю, усі розуміють, що жодних…
– А я щодо спарених турів?
– Зрозумійте одне: футболісти хочуть грати, грати більше. Одного матчу за тиждень їм мало. А ще інколи і паузи бувають. Кожна ідея зі збільшенням матчів має право на життя. Але інше питання, як наші клуби подолають сучасну кризу у зв’язку з коронавірусом. Чим більше ж буде ігор, тим більші трати на суддівство і так далі. Важливо знайти золоту середину, яка буде вигідна усім.
Володимир Лавський, прес-служба “Food Centre-СумДУ”
Головний тренер сумського клубу Іван Скіцко в інтерв’ю офіційному сайту клубу повідомив, що за підсумками сезону команду залишають Денис Овсянніков, Віталій Радченко, Роман Прощенко та Дмитро Ігумнов.
За словами Івана Васильовича, клуб припинив співпрацю з цією четвіркою, тому що від них очікували більшого протягом сезону.
“Food Centre-СумДУ” дякує універсалам за проведений сезон і бажає успіхів у подальшій футзальній кар’єрі.
А у великій бесіді з головним тренером, яка вийде на офіційному сайті найближчим часом, ви дізнаєтеся про причини такого рішення, загальні підсумки сезону, воротарське питання, майбутніх новачків і не тільки!
ід час трансляції останнього для команди матчу в FavBet Екстра-лізі було багато запитань: куди подівся Мисловський, коли ми наступного разу побачимо його на майданчику? Прес-служба клубу поспілкувалася з Максимом, щоб розказати вам, як проходить відновлення капітана і одного із лідерів команди в минулому сезоні
– Максиме, розкажи, як себе наразі почуваєш?
– Відновлення проходить згідно з графіком, якщо враховувати серйозність травми. Потроху починаю працювати з м’ячем, уже навіть встиг зіграти пару матчів у чемпіонаті міста, щоб зрозуміти, як коліно “працює” в ігровому тонусі. Наразі задоволений результатом, але це ще не те, чого хочеться бачити. Тому до червня акцент на укріпленні м’язів ноги. А далі будемо робити висновки, дивитися, чи зможу я переносити серйозні навантаження.
– Ти постійно перебуваєш з командою, часто присутній навіть на лаві для запасних. Які емоції у тебе в ці моменти?
– Так, це правда. Мені складно без команди, від атмосфери в колективі знаходжу в собі сили протягом усього часу, коли перебуваю поза грою. Саме тому і попросив дозволу у Івана Скіцка перебувати на лаві для запасних, щоб бути поруч. Інколи всередині кипіли емоції, було бажання вийти і допомогти партнерам у грі. Грати набагато легше, ніж сидіти на трибуні. Саме тому бажання якомога скоріше повернутися, щоб знову зіграти в Екстра-лізі.
– Як ти вважєш, логічно, що команда завершила сезон на сьомому місці?
– На мою думку, ми могли розраховувати на більше, тим паче, якщо поглянути на останні матчі. Дуже прикро, що сезон для нас завершено, ще зіграти десять матчів у фінальній шістці – це неабиякий досвід на майбутнє. Тільки “Food Centre-CумДУ” “розкачався”, а уже кінець сезону. На жаль, найважливіший матч проти “Енергії” довелося грати за порожніх трибун. Знаючи наших уболівальників, як вони підтримують, то і з львів’янами могли чіплятися за потрібний результат. Тим паче, скільки матчів уже завдяки глядачам на трибунах ми вигравали.
– Кого можеш виділити у цьому сезоні?
– Однозначно додав Віталій Катеринін, який, здається, став кращим бомбардиром команди, та й моментів створив безліч. Також після призначення Івана Скіцка на новий рівень вийшой Євген Мороз, у захисті він став грати набагато упевненіше і надійніше. Плюс не забував про атаку.
– Давай трішки помріємо і зробимо прогноз: чого чекати від команди у новому сезоні?
– Напевно, про це ще дуже рано говорити. Ситуація з коронавірусом непередбачувана, ніхто не знає, коли вірус відступить і що буде далі. Звісно, якщо все стабілізується та залишиться чинний регламент, то в новому сезоні обов’язково потрібно попадати в шістку найкращих. Цей сезон можна “списати” на дебютний, але надалі уже маємо вирішувати серйозні завднання.
В образовавшемся вакууме футзальных новостей, на этот раз, предлагаем вспомнить, в сюжете программы Спорт Ревю, как проходил дебютный финал Кубка города и первой церемонии награждения, еще тогда АРМФС. 5 лет спустя
За классный видеоматериал отдельная благодарность Михаилу Осташевскому и телеканалу АТВ. Смотреть с 8.53
В авторской передаче Михаила Осташевского «Спорт-Ревю» от 17-го марта Вы так же сможете увидеть обзоры матчей зимнего чемпионата Ассоциации футзала Сумщины и не только.
