Зимовий чемпіонат Асоціації футзалу Сумщини, Вища ліга якого, як і минулого року, є відбірковим етапом Другої ліги чемпіонату України, поступово набирає обертів. Станом на зараз, у ньому вже було зіграно чотири тури. Для того, аби отримати інформацію з найбільш актуальних питань, які цікавлять учасників змагань, а також прояснити поточний стан речей у сумському футзалі для широкого загалу, ми вирішили поспілкуватися з президентом АФС Євгеном Петраковим. У цьому інтерв’ю він розповів про розширення географії змагань, що проводяться під егідою АФС, поділився своїм баченням розвитку дитячо-юнацького футзалу в регіоні, а також пояснив, чому від правила «Один гравець – одна команда» вже нікуди не подітися.

– Євгене Сергійовичу, позаду в нас вже чотири тури зимового чемпіонату АФС, а тому можна зробити певні попередні висновки.  Наскільки, на Вашу думку, вдався старт нового футзального сезону?

– Доброго дня. Перш за все, хотілося б привітати усіх причетних з початком чергового зимового чемпіонату, який для Асоціації футзалу Сумщини є вже восьмим за ліком. Можливо, це буде звучати дещо дивно, але найскладніше для нас було просто стартувати.  Ми ще ніколи не стикалися з такими безпрецедентними обмеженнями, які ми маємо зараз через пандемію COVID-19, тому запустити змагання за таких умов було вкрай складно. Наприклад, традиційний передсезонний Кубок області нам взагалі довелося перенести практично в останній момент.  Проте, завдяки плідній співпраці з командами, нам усе ж вдалося розпочати чемпіонат. І вже це я насправді вважаю нашою спільною маленькою перемогою.

– Які організаційні моменти, можливо, вже зараз вдалося вдосконалити порівняно з минулим роком?

– Поки що нічого новаторського ми не вводили. Працюємо в звичному режимі та намагаємося не повторювати минулорічних помилок.

– Мабуть, найбільш обговорюваним у місцевих футзальних колах зараз є питання, яке стосується правила ФІФА «один гравець – одна команда», яке, починаючи з цього сезону, вже повною мірою впроваджується і у нашому регіоні. У зв’язку з цим, розкажіть, будь ласка, про базові принципи цього правила, а також про те, наскільки легко вдається знайти спільну мову з учасниками змагань, які проводяться під егідою Асоціації футзалу Сумщини, у питаннях його імплементації?

– Ви правильно зазначили, що «один гравець – одна команда» – це одне з базових правил ФІФА. Поступово його почала реалізовувати і Українська асоціація футболу. Відповідно, й усі члени УАФ узяли це правило за основу при плануванні та проведенні змагань. Виключенням тут не стали і не могли стати ні Асоціація футзалу України, ні Асоціація футболу Сумської області, колективним членом яких є Асоціація футзалу Сумщини. Ще минулого року до регламенту АФС було внесено відповідні зміни. Попередній сезон був, якщо можна так сказати, перехідним та адаптаційним у плані застосування цього правила. Проте, дехто, ймовірно, подумав, що цей «перехідний період» продовжуватиметься із року в рік, і, звісно ж, вони помилилися. Саме тому ми і побачили такий великий список «штрафників». Хтось недочув, хтось не подумав, а хтосьпросто сподівався,що буде так, як завжди. Зважаючи на велику кількість гравців, що порушили регламент, було прийнято рішення всіх попередити та дати час на виправлення помилок. Усвідомте, просто не може так бути, що в нас, наприклад, 60 команд, в яких зареєстровано 300 гравців. Це нонсенс. Випадки, коли гравець грає перший тайм в манежі за одну команду, а на другий їде в педінститут догравати за іншу, повинні залишитися в історії. Загалом, майже всі представники чи керівники команд підтримують принцип «один гравець – одна команда». І це не може не радувати.

– Цього року вперше до участі у зимовому чемпіонаті АФС було залучено команди так званого Північного регіону Сумської області, для зручності яких змагання фактично було поділено на дві зони за територіальним принципом. Розкажіть у двох словах, коли орієнтовно має стартувати чемпіонат у Північній зоні, та яка кількість команд візьме у ньому участь?

– Так, ми з радістю підтримали ініціативу хлопців з півночі нашої області про участь у чемпіонаті АФС. У листопаді на старт готові були вийти 8-10 команд, але, знову ж, через те, що всі спортивні зали в Шостці зачинені, до цього часу сезон у Північній зоні так і не стартував. Сподіваємось, що в найближчий час змагання там усе ж таки почнуться, і навесні ми побачимо Фінал чотирьох, у якому візьмуть участь по дві кращі команди з Сум та Шостки (з Північної та Центральної зон – ред.), які й розіграють між собою дві путівки до раунду плей-офф Другої ліги чемпіонату України.

– Не можемо залишити поза увагою і питання розвитку дитячо-юнацького футзалу на Сумщині. Цього року було вперше запущено повноцінний чемпіонат міста серед дитячо-юнацьких команд, який можна вважати відкритим, адже участь у ньому беруть колективи з різних районів Сумської області. Наскільки важливим був цей крок та яким Ви бачите подальший розвиток цього напрямку діяльності АФС?

– Повноцінний дитячий чемпіонат – це квінтесенція роботи Асоціації футзалу Сумщини. Скільки б ми не проводили чемпіонатів серед дорослих, та скільки команд в них не брало б участь, наше майбутнє – у дитячому футзалі. Цього року, нарешті, склалося усе, аби такий чемпіонат було запущено. Володимир Саєнко, Володимир Ісаєв, Сергій Страшненко  та Олексій Тюрін – це ті люди, які були, так би мовити, рушійною силою цього процесу. Саме з ними ми й почали обговорення ймовірної концепції чемпіонату. Дуже приємно, що цю ідею підтримала і заступниця нашого міського голови –  Віра Володимирівна Мотречко. Про сприяння з боку Андрія Вікторовича Прохоровича взагалі зайвий раз нагадувати не доводиться. В усіх питаннях, які стосуються проведення дитячих турнірів, та й футзальних змагань загалом, Асоціація футболу Сумської області нас всебічно підтримує. Можливо, наразі це звучить дещо фантастично, але я сказав би, що наша мета – хоча б 50-60 дитячих команд у різних вікових категоріях, які б грали в системі повноцінного чемпіонату по всій області.  До речі, до заявкового внеску на зимовий чемпіонат АФС серед дорослих ми заклали невеликі кошти для проведення дитячих змагань, тому можна сказати, що усі без винятку команди, певною мірою, долучилися до цієї ініціативи. Усі разом ми маємо працювати на перспективу.

– Зрозуміло, що Асоціація футзалу Сумщини – це не один лише Євген Петраков. Розкажіть дещо про свою команду. Хто до неї входить та за які напрямки роботи відповідає?

– Зараз у життєдіяльності АФС, так чи інакше, беруть активну участь більше 10 осіб. Перш за все, хотілося б відзначити тих, хто працює над розвитком інформаційного напрямку. Вважаю, що в нас одна з найкращих регіональних пресслужб в Україні, до складу якої вже впродовж багатьох років входять Володимир Лавський та Олександр Єлканов – професіонали своєї справи. Минулого сезону ми посилилися Максимом Новіковим та Ігорем Маценком. Максим, наприклад, для зручності команд та хронометристів розробив та готує до ігор протоколи, заповнення яких займає у представників команд менше хвилини. Ігор також дуже активно включився в роботу. Разом з хлопцями він пише цікаві анонси та інші різноманітні матеріали. Ілона Купавка – це взагалі окраса АФС. Вже впродовж майже п’яти років Ілона фотографує ігри наших чемпіонатів. Останнім часом якість її фотографій просто неймовірно виросла.Гравці команд постійно публікують їх у своїх соцмережах, та й на різних всеукраїнських футзальних ресурсах їх також можна зустріти.

Ну і окремо, безумовно, потрібносказати кілька слів про Анатолія Павловича Куренскова, який погодився зайнятися, мабуть, найскладнішою частиною в організації чемпіонату – заявковою кампанією. Разом з тим, Анатолій Павлович працює ще й з базою даних УАФ, а це – просто величезний об’єм роботи. Хто з цим не мав справи, навіть не уявляє, скільки на це іде часу. Станом на сьогодні, вже всі команди та гравці, які беруть участь у чемпіонаті АФС, внесені до цієї бази. Можу сказати, що подібним можуть похвалитися лише одиниці регіональних футзальних осередків. Також АФС веде і власну базу даних, наповнюючи свій офіційний сайт. Над цим працює уся прес-служба, якій допомагає ще й Ілля Пустовойт. Якщо до цього додати, що всі хлопці мають і свою основну роботу, то інакше, ніж фанатами футзалу, їх назвати важко. За свою працю вони отримують досить невеличку компенсацію, яку заробітною платою язик назвати не повернеться.

Роботою по організації суддівського корпусу займаються Олександр Ігумнов та Ярослав Песоцький. Призначення, тестування, різноманітні розбори ігрових епізодів – усе це їх компетенція. Ярослав, разом з тим, є ще й віцепрезидентом АФС, а тому також займається різноманітними організаційними питаннями, яких, повірте, виникає дуже багато.Крім них, до оргкомітету ледь не від початку створення Асоціації футзалу Сумщини входить і Дмитро Ігумнов.

Вже майже окремою структурою АФС стали хлопці з «HighSport Live», які займаються організацією відеотрансляцій. Ми співпрацюємо з самого першого чемпіонату, а це вже майже 8 років! Ті ж 8 років готує сюжети про наші змагання на телебаченні заслужений журналіст України Михайло Леонідович Осташевський. Словом, у єдиному механізмі нашої команди задіяна значна кількість людей, робота яких, можливо, не надто помітна на перший погляд, але, тим не менш, є дуже важливою. А ще додайте сюди арбітрів, хронометристів та медичний персонал, який обслуговує матчі! 

Найголовніший меседж, який хотілося б донести, полягає у тому, що всі ми працюємо, в першу чергу, заради розвитку та популяризації футзалу на Сумщині! Безумовно, не без помилок, але й результат усі можуть самі спостерігати. Він – на поверхні.

– Чи ведеться асоціацією якась робота у плані розвитку маркетингового напрямку? Чи налагоджується співпраця з кимось із місцевих підприємців?

– На даний момент у нашої асоціації є декілька партнерів. До інтернет-магазинів smachnakava.com.ua  та football-profi.com.ua, мабуть, вже звикли всі. Минулого року ми мали титульного партнера – компанію Brocar. На сьогодні теж є певні плани на те, щоб ліга мала титульного партнера, та карантин вніс свої корективи. Пишаємось і співпрацею з найнадійнішим перевізником Сумщини – компанією Сервіс Люкс, яка стала офіційним перевізником АФС. Для нас це дуже важлива та помітна підтримка, тому що повсякденна робота потребує постійних поїздок до Києва та інших міст України. Маємо надію, що ця співпраця продовжиться й надалі. Компанією Select, через договір співпраці з АФУ, всім командам, які минулого року брали участь у відбірковому етапі Другої ліги чемпіонату України, було надано по 2 футзальні м’ячі. Ну а загалом ми завжди відкриті до діалогу з компаніями та підприємцями, і готові до взаємовигідної співпраці.

Також цього року маємо неабияку підтримку з боку Сумського обласного управління молоді та спорту. З його очільником Євгеном Походнею маємо чудову комунікацію. Ну а про допомогу з боку Асоціації футболу Сумської області я вже сьогодні згадував. Вона є постійною.

– За будь-яких обставин, завжди є що покращувати та до чого прагнути.  Якими, на Ваш погляд, є основні актуальні проблемні питання у сумському футзалі? Розвитку яких напрямків хотілося б приділити увагу вже у найближчій перспективі? 

– Так, вдосконалення – процес постійний, і ми над цим працюємо. Найголовніша та найактуальніша проблема на сьогодні – це перевантаженість сумських спортзалів, яка не дає нам простору для маневреності. Відтак, вимушені задовольнятися тим, що є. Основний напрямок, на який буде акцентована увага найближчим часом – це дитячо-юнацький футзал. Зараз у Сумах є команда Екстра-ліги – АФФК «Суми», а «Рятувальник» (Ромни) – постійний учасник Першої ліги чемпіонату України. «Технологія», «Сумихімпром-СДПУ» та «Lex-VSK» – також чудово відомі на всеукраїнському рівні. Студентські команди СумДУ та СДПУ завжди були серед лідерів національних змагань серед закладів вищої освіти. А ось у дитячо-юнацьких змаганнях Сумщина представлена дуже слабко. Переважно про наш регіон на цьому рівні знають лише завдяки зусиллям шосткинської «Барси». Тому наша мрія та мета – це поява повноцінного дитячого футзального клубу, який би брав участь навіть у юнацькій Екстра-лізі. У цьому напрямку і буде зосереджена наша основна робота.

Ну і ще хотілося б запустити саме у Сумах процес навчання за програмою С-диплому УАФ з футзалу. На жаль, поки що нам не вдається зібрати достатню кількість бажаючих пройти ці курси. Та маємо надію, що все ж рано чи пізно і цей проект вдасться реалізувати. Тож, користуючись нагодою, запрошую всіх бажаючих до навчання!