У неділю, 17 січня, у групі Б BROCAR Вищої ліги було зіграно матчі сьомого туру. Як ми вже відзначали, його результати повністю повторили результати другого туру (дзеркального туру у рамках першого кола), у якому зустрічалися ці ж суперники. Звісно ж, мова йде саме про результат, а не про різницю м’ячів або точний рахунок, адже із забитими м’ячами цього разу усе було значно веселіше. Про це далі й поговоримо.

«Аномальна результативність». Важко сказати, чи то команди так скучили за грою, чи свою роль зіграло місце проведення матчів (нагадаємо, у спорткомплексі Інституту фізкультури СДПУ команди Вищої ліги цього сезону грали вперше), але сьомий тур став найрезультативнішим у цьому сезоні не лише у групі Б, але й загалом у BROCAR Вищій лізі. До того ж, лише вдруге у цьому сезоні усі шість команд забили не менше двох м’ячів. Вперше таке трапилося у п’ятому турі у тій-таки групі Б. Ну і, якщо ми вже почали копатися у цікавій статистиці, відзначимо, що вперше у цьому сезоні одразу дві команди забили в рамках одного туру більше шести м’ячів. Загалом, цієї неділі у групі Б гравці відзначилися у воротах своїх суперників 24 (двадцять чотири!) рази. П’ять команд з шести (крім сумського «Спартака») досягнули або вже перетнули позначку у 21 забитий м’яч. Шляхом елементарних математичних дій можемо визначити, що їх середня результативність становить не менше трьох голів за гру. Погодьтеся, показник доволі серйозний!

«Майже камбек». У двох матчах початок гри для номінальних господарів складався не найкращим чином, але вони знаходили у собі сили, щоб на якийсь час відновити паритет у рахунку. Проте, у підсумку в обох випадках усе завершилося поразками команд, які створили такий міні-подвиг, а інакше ці історії були б ще цікавішими. Перш за все, мова йде про «CompService». Команда Олексія Тюріна вже давно привчила нас до сценарію, коли спочатку вона створює собі проблеми, а потім намагається їх героїчно вирішити. І ось тут варто окремо відзначити характер хлопців. Проти кого б «комп’ютерники» не грали, навіть коли вони поступаються з різницею, наприклад, у два м’ячі, немає жодного відчуття, що на цьому гру можна завершувати. Цього разу усе склалося ще яскравіше. Вже до п’ятнадцятої хвилини матчу «CompService» «горів» з рахунком 0:3, а за три хвилині по перерві рахунок вже був нічийним. Дуже важливим у досягненні такого локального результату є те, що, незважаючи на перебіг подій на майданчику, команда не перестає грати у свою гру, не збивається до якогось примітиву. Та на жаль, на цьому радісні новини для номінальних господарів завершилися. Індивідуальна майстерність гравців валіївського «Спартака» таки зіграла свою вирішальну роль, і вони довели справу до цілком закономірної перемоги. Тепер офіційне оформлення виходу команди Ігора Шевкунова до Суперліги можна вважати лише питанням часу.
Промінь надії подарував своїм уболівальникам і сумський «Спартак». Після того, як Валерій Карацюба вже до десятої хвилини двічі відзначився у воротах «спартаківців», здалося, що номінальним господарям, говорячи боксерською термінологією, вже варто викидати в ринг рушник. Але ще до завершення тайму команда Неліна відігралася. Хоча у цій ситуації, мабуть, більш доцільно було б сказати, що відігрався сам Андрій, адже забивав він прямими ударами зі стандартних положень без чиєїсь допомоги. Хто знає, як би склався другий тайм, якби «Спартак» не пропустив гол «у роздягальню». І ще прикріше від того, наскільки курйозним цей гол вийшов. Після цього друга половина гри пройшла за сценарієм однієї команди, яка вразила ворота суперника ще чотири рази.

«Ударна трійця»: Шевкунов, Чугай, Гученко («Спартак» Валіївка). Зазвичай прийнято обирати символічну четвірку туру або чемпіонату, але ми трохи модифікуємо цей підхід, адже привід для цього є неабиякий. У шести (!) з семи забитих у ворота «CompService» м’ячів безпосередню участь узяло тріо «спартаківців» Ігор Шевкунов – Сергій Чугай – Віталій Гученко. А під час сьомого (четвертого по рахунку) голу на майданчику із цих трьох не було лише Чугая. Така ефективність просто не може не вражати! Тим більше, якщо враховувати те, що суперник у валіївців був не з простих.

«Гравець туру»: Владислав Грибачов («Технологія»). Про те, що цей молодий гравець володіє неабияким потенціалом, у футзальних колах нашого міста говорили давно. Проте, візуально завжди здавалося, що розкритися у повній мірі Владиславу заважали певні психологічні аспекти. І ось зараз є враження, що Грибачов нарешті зміг знайти команду, у якій він буде грати на провідних ролях, у якій він буде не одним з гравців ротації, а повноцінною бойовою одиницею. Сьомому номеру «Технології» і до цього вдавалося забивати важливі голи, але цього разу саме його «дубль» приніс результат у принциповому поєдинку з «будівельниками». До того ж, показовим є той факт, що Грибачов взяв на себе відповідальність у пробитті дабл-пенальті у надзвичайно важливий момент, і у підсумку впевнено його реалізував. Наразі не будемо робити якихось поспішних висновків, а просто побажаємо Владові подальшого спортивного розвитку і прогресу!