Віталій Ханюков має чудову карʼєру в якості гравця, і зараз починає будувати її вже в якості тренера (або як він сам говорить – менеджера). Тож ми вирішили поспілкуватися з цією неймовірно талановитою людиною, щоб згадати його футзальний шлях, та історичне чемпіонство «Lex–VSK», до якого він безпосередньо і причетний.Відразу зазначимо, що почуття гумору у Віталія було, як завжди, на найвищому рівні.

• Доброго дня Віталій, народилися ви у  Білопіллі, і наскільки нам відомо в шкільних роках полюбляли чимало ігрових видів спорту, особливо проявляли непогані здібності в баскетболі.Але все ж подальшу свою долю звʼязали саме з футболом. Тож згадайте,будьласка, коли виникла любов саме до цього виду спорту, де почали робити перші кроки, перші тренери, турніри?

• Доброго часу доби. У дитинстві мені просто подобалося грати у футбол з друзями у дворі, а згодом я зрозумів, що світ набагато більший мого двору і у нас в місті є стадіон. Так дійсно,в той час я полюбляв всі ігрові види спорту, і  баскетбол, який ви підмітили, в цьому списку також присутній (да і раніше я вище був, 1,9 м. десь). Але все таки футбол прийшовся на перше місце. Уже у восьмому класі почав грати на дорослому рівні в чемпіонаті області за команду «АВАНГАРД» Білопілля під керівництвом свого першого тренера Берестка Петра Миколайовича. Тоді все і почалося…

• Після школи вивступили до Сумського педагогічного університету, на яку спеціальність?

• Так, у 2012 році вступив до Сумського державного педагогічного університету за спеціальністю Вчитель Історії, але також паралельно здобув диплом цього ж вузу за спеціальністю: менеджмент (менеджер з адміністративної діяльності).

• Так склалося, що Сумські вищі спеціалізуються більше на футзалі.Тож розкажіть як проходив процес адаптації, знайомство з тренерами, колективом, хто допомагав з самого початку?

• Довелося зробити акцент на футзал, тому що у педагогічному була сильна студентська команда під керівництвом заслужених тренерів України Гладова Володимира Васильовича та Кравченка Ігора Миколайовича, саме вони дуже допомагали на перших порах. Та і колектив тоді підібрався дійсно сильний, як з футзальної точки зору, так і людської. В цілому адаптація пройшла без проблем, але згадаю одинмомент… Я був єдиним гравцем команди не із фізичного виховання, а істориком, навчальні пари у мене починались у другу зміну, саме тоді, коли у всіх мало б починатись тренування. От тут приходили в нагоді мої комунікативні здібності, доводилось викручуватись. Досить цікаво, що тоді було декілька команд СКІФ-СДПУ, але я одразу потрапив до першої. Напевно щось в мені тоді розгледів Володимир Васильович, досі сам не знаю що).

• За проведений час в команді СКІФ-СДПУ, які нагороди вдалося здобути, і чи можна сказати, що саме в ці роки відбулося становлення вас, як футзаліста?

• Дійсно, саме цей час рахую моїм фундаментом у футзалі. За той час і до завершення свого навчання вдалось провести багато матчів як на обласному, так і на всеукраїнському рівні. З головних здобутків двічі ставали срібними призерами чемпіонату України серед вищих навчальних закладів.

• Кого б хотілося виділити в цій команді, і з ким вдається підтримувати дружні відносини до цих пір?

• У той час у нас був дуже боєздатний колектив, більшість з хлопців вже були у командах «майстрів» великого футболу, футзалу. Іван Кірієнко, Андрій Нелін, Максим Ганжа, Віталій Лісніченко, Дмитро Баранник, Олександр Лебеденко, Андрій Черток, Дмитро Колоусов, Олександр Яценко, Володимир Чухненко. З усіма досі підтримую спілкування та дружні відносини.

• Після випуску з університету, у вас почалася досить бурхлива карʼєра, ви поєднували і великий футбол і футзал, пограли за чималу кількість грандів Сумського футболу-футзалу. Плюс був візит до Польщі, тож давайте спробуємо відтворити вашу карʼєру і згадати, які титули вдалося здобути?

• У 2015 році повернувся до великого футболу, два сезони провів у ФК «Вікторія» Миколаївка, з якою двічі ставали срібними призерами чемпіонату Сумської області. Ще під час навчання у 2016 році на запрошенням Жогла Михайла Михайловича приєднався до команди «Технологія», тоді кістяк команди складали випускники СумДУ, і десь я навіть став першовідкривачем команди в плані гравців з педагогічного. Тоді підібрався хороший колектив, ми змогли перемогти в Літньому та Зимовому чемпіонатах області.
  
  

• У 2017 я поповнив ряди МФК «Рятувальник» Ромни. З цією командою пов’язував своє майбутнє, довелось навіть повноцінно переїхати в місто Ромни. Але справа випадку. Під час підготовки до Другої ліги Чемпіонату України прийшло запрошення спробувати свої сили в команді Польської Екстракласи. Я розумів, що якщо я поїду, то вже не зможу повернутися в «Рятувальник», але і знав, що якщо не спробую – буду шкодувати. Тому пішов «ва-банк». Поїхав та приєднався до команди Gatta Аctive Zdunska Wola, з якою в результаті став віце-чемпіоном Польщі. Цей час в сусідній країні був досить корисним для мене, адже нова країна, новий футзал, нові умови життя, довелось максимально виходити із звичної для мене зони комфорту.
  
  

Повернувшись на Батьківщину у 2018, отримав запрошення від Карацюби Валерія приєднатися до команди «LEX-VSK», довго не роздумував, тому що вже тоді команда солідно себе зарекомендувала у Сумському футзалі. На той час це був один із найсильніших складів «LEX» у плані імен, але щось масштабне виграти з тією командою не вдалось.

У 2019 році провів сезон у футбольному клубі «Тростянець» з яким став срібним призером чемпіонату Сумської області. У цьому ж році на запрошення Черненка Ігора Петровича приєднався  до команди Екстра ліги «Food Centre-СумДУ».  Цей рік був максимально  невдалим для мене. На підготовчих зборах я отримав травмуколіна, тому так і не зміг повноцінно закріпитися в команді.

У 2020 році доля мене  зновузв’язала із вже рідним «LEX-VSK», так почалась нова сторінка мого життя.

• Як бачимо список команд вражає, тож давайте розбиратися де були найкращі фінансові умови, де була найкраща атмосфера, і найголовніше яка команда залишиться у Вашому серці під номером один?
  
  

• Найкращі фінансові умови були в Gattaactive (Польща), крім заробітної плати в клубі, я додатково встигав працювати на фірмі одного із спонсорів команди. В усіх командах я себе почував комфортно, адже міг знайти спільну мову з кожним і створював сам атмосферу в середині колективу. Кожна команда по своєму відклала свій відпечаток для мого футзального та людського становлення, але СКІФ-СДПУ по особливому залишиться в моєму сердці.

• Улюблений тренер?

• Гладов Володимир Васильович. Просто неймовірна людина та тренер. Професіонал, який з усією душею віддається футзалу, команді. Він брав і передавав кожному частинку себе. Для мене особисто він став другим батьком. З великим теплом та вдячністю згадую час, який мені дякуючи Богу довелось провести з цією Людиною.

• За цей період часу у Вас було чимало партнерів, виділіть трійку (можна більше) з ким грати було найкомфортніше?

• Дмитро Баранник – друг, опора, надійна людина як на футзальному майданчику, так і в житті. Коли ми разом грали в СКІФі, то використовували схему, за якою я мав брати на себе ініціативу та постійно пробувати обігравати один в один, а Дмитро в цей час мав страхувати мене в обороні. За такою схемою суперник часто грав жорстко по відношенню до мене, доводилось отримувати по ногам. І згадую, як перед однією грою на установці Володимир Васильович видав цитату: «Дима, ты Ханин полицейский, береги его. Если кто-то Ханю переедет на площадке – ты должен будешь переехать этого человека в ответ»😊. От так до сих пір Дмитро мене і страхує, але вже по життю.
  
  Максим Ганжа. Макс – найталановитіший гравець, з яким довелось мені разом грати, як у футзалі, так і у футболі.
  
  Найбільш комфортніше було в грати в четвірці з Баранником Дмитром, Олександром Яценко та Завгороднім Денисом.
  
  
• Три матчі які запамʼятаються Вам на все життя, і чому саме вони?

• Перший матч за СКІФ в манежі проти СумДУ в чемпіонаті області серед студентів. Я тоді тільки почав тренуватися з командою, але Володимир Васильович повірив у мене, за що я йому досі вдячний.
  
  Програний фінал чемпіонату України серед студентів проти команди ДДПУ (Дрогобич) у Києві (2015 рік). Довго «переварював» цю поразку.
  
  Останній матч в Польщі проти команди «Рекорд» Бєльсько-Бяла». Вони достроково стали Чемпіонати Польщі і приймали нас на своїй арені, де вже було заплановане святкування, концерт. Тоді зібралося декілька тисяч вболівальників, незабутня атмосфера.

• Який здобутий трофей вважаєте найважливішим, або найціннішим і чому?
  
  

• Всі трофеї важливі, але найціннішим вважаю срібло Чемпіонату Польщі, тому що це був морально важкий для мене період і здобута медаль – це спогад про цей час.

• Тепер трішки про неприємне, ви вже згадували про отриману травму в 2019 році, після якої ще повернулися на високий рівень. Але, на жаль не надовго, згадайте момент коли вдруге зазнали пошкодження і зрозуміли, що це все..

• Ще до самого моменту отримання травми я довгий час «мучився» з коліном, грав через біль та на знеболювальних препаратах. Травму отримав на рівному місці. В одному з матчів чемпіонату області за «LEX-VSK», пішов в обіграш один в один, прокинувши м’яч відчув різкий біль в опорній нозі. Одразу зрозумів, що це «моя кінцева зупинка, пора виходити з автобусу». Діагноз показав розрив передньої хрестоподібної зв’язки та пошкодження двох менісків правого коліна. Джекпот… Потім операція, довгий процес відновлення та реабілітації.

• Дуже шкода і хочеться побажати вам тільки здоровʼя, і ось в останніх сезонах ви вже почали грати в Другій лізі чемпіонату Сумської області, чи можем ми сподіватися в найближчому майбутньому побачити Віталія Ханюкова на найвищому рівні, адже таких гравців нам не вистачає.

• Дякую, у Другій лізі допомагає грати досвід, адже швидкості значно менші, але вже на найвищому рівні – спробую краще не заважати:)

• Ну а тепер давайте поговоримо, про новий етап вашої карʼєри, це роботу тренером.Спочатку хотілося б дізнатися, коли ви зрозуміли, що хочете тренувати. І найголовніше де брали знання, це завдяки роботі з багатьма тренерами з футзалу у якості гравця?

• Я не можу назвати себе тренером, я більше менеджер. В силу моїх людських якостей, я з легкістю знаходжу спільну мову з людьми, вмію мотивувати та знаходити підхід до гравців. Я вважаю, що психологія завжди візьме гору над тактикою. Тому «тренер» буде голосно по відношенню до мене, всього лиш частина одного механізму.

• Згадайте як розпочалася співпраця з «Lex-VSK» саме в якості менеджера?
  
  

• У 2023 році я став менеджером першолігової команди «Прокуратура», з якою не вистачило одного кроку до чемпіонства. Після цього керівництво команди «LEX-VSK» довірились мені, повірили у мої ідеї та запропонували очолити колектив.

• Як підбирали склад команди? Адже порівняно з минулими сезонами він значно змінився.

• Склад команди – це всі мої друзі, з якими мені доводилось перетинатися на протязі ігрового етапу. У нас був кістяк команди і під нього вдалося підібрати необхідних виконавців. «LEX-VSK» – це симбіоз футзальної майстерності та людських якостей.

• Першими турнірами команди під вашимкерівництвом стали Літній чемпіонат і Кубок Сумської області з футзалу. Які задачі стояли перед командою до його початку? І чи задоволені були здобутим результатом, де ви нагадаємо стали срібними призерами чемпіонату і володарями Кубку.

• Перед «Lex-VSK» завжди стоять тільки найвищі задачі, де б ми не грали. Так, здобули Кубок, але прикро що програли золото чемпіонату в очній дуелі із «Газмережі СФ».

• Далі був Зимовий чемпіонат Сумської області, який і є справжнім показникомсили команди. Відразу хотілося б відзначити, щовам вдалося зберегти свій склад, з точковими змінами. Скажіть чи були гравці, яких ще хотіли підписати, але не вдалося?

• Передсезонний план у контексті збереження та підсилення складу був виконаний на всі 100. Всіх кого хотіли бачити в команді – всі з нами.

• Про задачі на цей чемпіонат не питаємо, адже ви вже зазначили, що вони завжди максимальні, давайте поговоримо про те як відбувалася підготовка до Зимового сезону?Та якпроходив тренувальний процес по його ходу. Іу вас було чимало гравців з Ромнів, які не завжди могли відвідувати тренування, як налагоджували взаємозвʼязки з ними?

• Абсолютно правильно команда довго чекала на чемпіонство, тому ставили перед собою єдину ціль – перше місце. Тренувальний процес побудований із певною специфікою підготовчого циклу, яку б я хотів би залишити в секреті.Гравці з Ромнів здебільшого працювали самостійно, але ми були у постійному зв’язку і я знав рівень готовності кожного гравця до матчів.

• Ну й перейдемо до самого чемпіонату, де ваша команда вже в першому колі продемонструвала всю серйозність своїх амбіцій, не програвши жодного матчу. Задоволені були таким результатом?

• Звичайно були задоволені результатом першого кола, але під час зимової паузи обговорювали з колективом, що друге коло буде набагато важче і потрібно тільки додавати  в усіх аспектах.

• Та все ж таки друге коло почалося з несподіваної поразки від «Явору», як гадаєте чи могла ця втрата залікових балів піти на користь команді? Адже можливо десь  колектив розслабився? І відразу зазначимо, що ця поразка стала єдиною для вашої команди в цьому сезоні.

• Дійсно, поразка від «Явору» трішки приземлила нас та дала зрозуміти, що легко не буде з будь-яким суперником. Вважаю, що саме цей програш допоміг нам, ми мали пройти через такі ігри та стати сильніше, як єдиний колектив. Але саме в цьому і сила команди, ніхто не шукав винного в поразці, кожний проаналізував свою гру та зробив висновки.

• Який матч хотілося б виділити з позитивної точки зору, так звісно їх було багато, але давайте виокремимо один-два і чому?

• Найкращим вважаю матч другого кола проти «Газмережі СФ» (перемога 1:0). Сподобався рівень концентрації, терпіння та відповідальності кожного гравця. Саме цей матч показав, що ми дійсно заслуговуємо стати чемпіонами. Окремо відзначу двоматчеву дуель із «Сумиобленерго» (в кубкі та чемпіонаті). Хлопці продемонстрували витримку та бажання перемагати.

• Загалом«Lex-VSK» виглядав по чемпіонату дуже впевнено, як за грою так і за результатами. Але згадуючи історію команди такі сезони вже були, але чемпіонство здобути не вдавалося, ніби якесь прокляття висіло над командою. Тож як налаштовували колектив на вирішальні зустрічі?

• За ці всі роки в «Lex-VSK» я вже дійсно вважав, що над нами якесь прокляття, завжди не вистачало зовсім трохи до чемпіонства. А в цьому році все було в максимальному балансі, було відчуття що ми зможемо здобути «золоті» медалі.Перед вирішальними матчами доводилося довго спілкуватися з кожним гравцем окремо, знаходити правильні слова, знаходити для кожного мотивацію. Я вдячний, що всі дослухалися до мене, зрозуміли та віддали всі сили задля здобуття необхідного результату.

• В підсумку ви заслужено стали чемпіонами за тур до завершення чемпіонату. Здобувши історичне чемпіонство для «Lex-VSK», підтвердивши статус гранда Сумського футзалу. Що з цього приводу сказав президент команди?
  
  

• Сказав наступне: «Молодці, хлопці» 🙂

• Стримано. Також до золотих медалей чемпіонату ви додали перемогу і в Кубку області, оформивши золотий дубль. Тож просто феєричний сезон вийшов у команди. За рахунок чого вдалося цього досягти? Давайте три головні складові.

• Дисципліна, характер, повага один до одного.

• По ходу сезону ви стали колективом з найкращим захистом, насамперед завдяки чудовій грі  голкіпера команди Нікіти Сітнера, який отримав звання кращого гравця чемпіонату, очікували від нього настільки вдалого сезону.

• Про талант Нікіти Сітнера знають не тільки на Сумщині, але і в Брюгге, шкода що свого часу він не зміг там «залягти на дно». Я знав вміння Сітнера, тому знав що від нього очікувати, знав що саме він зможе стати нашою головною зброєю на шляху до чемпіонства. Сітя – доволі специфічна особистість і він потребує особливого підходу. Задоволений, що зміг «знайти ключі» до нього. Вдячний йому за роботу, самовіддачу та дисциплінованість.

• Також не можемо й не згадати Дениса Деревʼянка, який підстрахував Сітнера в Кубку області, і показав там не менш чудову гру. Чи не шкода вам, що Денис мало отримав часу в чемпіонаті через потужний виступ свого колеги?

• Денис – один із найдосвідченіших гравців нашої команди і я був повністю впевнений у ньому, знав що він не підведе в потрібний момент, що він і зробив. Тому, «воротарський цех» у нас потужний.:)

• Також,що відразу впадало в око це ваша взаємодія зі Станіславом Смоляком, з яким ви під час матчу багато спілкуєтесь, чи можна його вважати, якщо так можна сказати, правою рукою в команді?

• Станіслав Смоляк – це «шия» команди. А якщо серйозно, то його лідерські та бійцівські якості дуже допомагають колективу, як на футзальному майданчику, так і поза ним. Але іноді ці якості пруть через край і наше спілкування під час ігор зводиться до того, що я перетворюсь у Смоліного особистого психолога і намагаюсь притушити його надмірні емоції.

• Виділіть головні чесноти вашогоколективу?

• Повторюсь, в першу чергу це людяність. Мої життєві принципи сходяться із принципами гравців, тому ми і разом в одній команді. Почуття колективізму, поваги один до одного, бійцівські якості характеру кожного – це і є рушійна сила команди. 

• Ви доволі емоційний менеджер, і увесь матч знаходитесь ніби на майданчику. Скільки сивого волосся додалося за цей чемпіонат?

• Так, є недолік, що я не вмію стримувати емоції, дуже чутливо відношусь до кожної дрібнички, все повністю пропускаю через себе. Доводилось сильно  понервувати протягом чемпіонату. Але я вже звернувся до головного тренера Атлетико Мадрид Дієго Сіміоне за порадою у виборі фарби для волосся.

• Ну й не можемо не спитати про вашстильодягу на іграх, адже влітку досить часто на матчах можна було побачити вас в діловому костюмі, а ось Зимовий чемпіонат ви провели зазвичай в спортивному, з чим це повʼязано? Адже скажемо відверто діловий костюм вам пасує більше.

• Іноді, мій зовнішній вигляд є хитрістю, щоб збити суперника з пантелику. Є цитата з фільму «Піймай мене, якщо зможеш», яка повністю описує мій хід:

– Знаєте, чому «Нью-Йорк Янкіз» завжди перемагають?

– Так, за них грає Міккі Ментл.

– Ні, тому що суперник не може відвести погляд від їхньої яскравої форми».

А якщо серйозно, то перед іграми Зимового чемпіонату я завжди проводив розминку разом з хлопцями, так я відчуваю себе максимально наближеним до команди.Але у нас була домовленість з колективом, якщо виграєм«золотий дубль», то на закриття я прийду в костюмі. Сподіваюсь, це стане традицією. З них нові перемоги, з мене – нові костюми.

• З такими темпами костюмів знадобиться багато)

Чи розмовляли вже про плани команди на майбутнє, можливо випробувати свої сили в чемпіонаті України?

• Звичайно думаємо про плани команди на майбутнє, але при цьому стараємось  сильно не забігати наперед, всьому свій час. Самі розумієте де і в якій ситуації ми зараз живемо, тому намагаємось просто цінувати кожне тренування, матч та час проведений разом! Принагідно, хочу подякувати Збройним Силам України за таку можливість, за можливість жити та щось планувати! Час тільки підтверджує тезу, що вся наша надія – це тільки Збройні сили України. Низький уклін кожному захиснику та захисниці.

• На цьому наше інтервʼю підійшло до завершення, дякуємо за цікаву і відверту розмову, по-перше хочеться побажати вам здоровʼя, щоб ми все ще змогли побачити вас у Вищій лізі не тільки в якості менеджера. По-друге звісно успіхів у тренерській карʼєрі, ви вже вписали своє імʼя в історію команди «Lex-VSK» принісши їй таке довгоочікуване історичне чемпіонство, але головне щоб це було тільки початком і подальші ваші здобутки були ще більшими! І по – третє хочеться дійсно відзначити ваше вміння бути людиною – святом). Спілкуючись з футзальною спільнотою Сумської області, всі відзначали вас по-перше як талановитого гравця, по – друге, як людину, яка робить атмосферу в роздягальні. І навіть в нашій невеличкій розмові, зуміли зарядити нас неабиякою дозою позитиву, дякуємо вам за це!

• Вдячний вам за можливість згадати своє футзальне/футбольне життя, ще раз прокрутити ці незабутні моменти у своїй голові. Дякую за теплі слова! 

Історик – в історії!