Ось і закінчився черговий чемпіонат Вищої ліги, який обіцяв бути одним з найскладніших за останні роки. Адже чимало команд не дорахувалися своїх основних гравців, які захищають зараз нашу землю, більшість колективів мали проблеми з тренувальним процесом, або взагалі його відсутністю, що звісно вплинуло на результати команд. Та в цілому чемпіонат вийшов дуже і дуже непоганим, відсутність тренувань команди компенсували великим бажанням займатися улюбленою справою, на тимчасову відсутність основних виконавців прийшли молоді гравці, які отримали хороший досвід, й відключення світла не стало якоюсь глобальною проблемою, адже час матчу підбирався максимально зручно для всіх команд, які варто відзначити також постійно йшли друг другу на зустріч. В цьому сезоні у Вишці зібралося десять колективів, де жоден не випадав із загальної картини, і кожна гра несла неабияку інтригу, а спрогнозувати результат матчу було дуже важко, особлива напруга була в середині турнірної таблиці, де четверту та восьму сходинку розділило два залікові бали. Виділялася “Технологія-Агросвіт”, але в хорошому сенсі цього слова, тому й заслужено здобула золоті медалі Вищої ліги, додавши до цього ще й перемогу в Кубку. А далі абсолютна непередбачуваність результатів, що не могло не подобатися вболівальникам, адже будь-яка команда могла припіднести несподіваний результат.

“Технологія-Агросвіт” стає чемпіоном Вищої ліги! При чому зробили це хлопці Максима Мисловського більш чим впевнено, пройшовши чемпіонат без єдиної поразки, п’ятнадцять перемог та три нічиї, досягнення яке наврядчи вдасться комусь перевершити в найближчі роки. Перед стартом турніру саме “технологи” вважалися його фаворитом, та відразу  перший тур Вишки дав вболівальникам можливість засумніватися в цьому, адже “аграрії” лише на останніх секундах врятували нічию в матчі з “Третім таймом”. Та подальший розвиток подій розставив все на свої місця, десять перемог поспіль команди залишили лише одне питання, в якому турі “Технологія-Агросвіт” стане офіційно чемпіоном. Сталося це в п’ятнадцятому турі, де вони переграли “Явір”, тож решта матчів команди перетворилася у формальність, але й там колектив Мисловського проявив свій професіоналізм, продовжуючи збиратися в оптимальному складі і демонструючи хорошого рівня футзал. Важко виділити якогось одного гравця, адже це чемпіонство саме команди, де кожен гравець проявив себе якнайкраще. Сильна голкіперськалінія в особі Нагорного і Гуменюка стала найкращої в лізі, пропустивши лише 26 м’ячів – просто неймовірний показник, Олексій Нагорний до речі був визнаний кращим голкіпером ліги. Мороз і Прощенко як завжди були надійні в обороні, при цьому Роман ще й став кращим бомбардиром команди, забивши 13 м’ячів і увійшов до четвірки кращих гравців ліги. В атаці як завжди в потрібний момент виручав Євген Петраков, на рахунку якого 11 голів, плюс допомагав Ілля Пустовойт, ну й не будемо забувати про Сергія Літнього, який є напевно одним з найтехнічніших гравців в чемпіонаті, по справжньому він себе проявив в Кубку області, де забивав на кожному етапі, а в фіналі зробив дубль і реалізував вирішальний пенальті, за що отримав звання кращого гравця матчу. Плюс не забуваємо про завжди стабільних Довгополова, Сороку, Велієва, без яких такий результат був би неможливий. Ну й відзначимо тренера команди Максима Мисловського, якому вдалося зібрати такий склад,  плюс знайти потрібні слова налаштування перед кожною грою, адже інколи дійсно важко було саме в плані мотивації на гру. Тож професіоналізм гравців й амбіційний тренер в підсумку дають результат, “Технологія-Агросвіт” чемпіон Вищої ліги і переможець Кубку області. Попереду у команди виступи у Першій лізі України, де ми будемо за них вболівати і побажаємо тільки перемог!

Найкращий матч: більшість матчів були хорошого рівня, але відзначимо дві перемоги над “Сумихімпром-СДПУ”  з рахунком 2:1.

Найгірший матч: жодного матчу в сезоні не програла команда, тому й поганий матч знайти важко.

Кращий бомбардир: Прощенко Роман (13 м’ячів).

“Україна” Токарі – срібний призер Вищої ліги!

Токарі стали тією командою, яка визвалась кинути виклик “Технології-Агросвіт”. Після поразки в першому турі від “Сумихімпром-СДПУ”, далі колектив зібрався і видав серію з шести безпрограшних матчів (5 перемог, 1 нічия). Та переломним став восьмий тур Вищої ліги, де вони зустрічалися з “Явіром”, який на той момент абсолютно не вражав результатами, перебуваючи в кінці турнірної таблиці. Та щось не пішло в підопічних Олександра Михайлюка в тій грі, яку вони програли 3:5, та більшою проблемою стала не так поразка, як дисципліна гравців в тому матчі, яка до речі підводила команду на протязі всього сезону, й якщо якісь фоли в грі, за які гравці отримують жовті або червоні картки абсолютно зрозумілі, то отримувати попередження за постійні розмови з арбітрами, які інколи переходили всі межі дозволеного зовсім не красили команду. Яка стала одною з найбільш, скажімо так грубою в чемпіонаті – 17 жовтих, й 3 червоні картки. Тож на наступний матч з “Технологією-Агросвіт” вони вийшли без Чеглова, Смоляка, Шевкунова, які є лідерами командами, в підсумку поразка 0:2, після якої всім було зрозуміло, що боротьба за чемпіонство завершена. Головною ціллю команди стали срібні нагороди, і тут ми їм скажемо просто браво, в другому колі вони програли лише “Технології-Агросвіт” і заслужено здобули друге місце чемпіонату! Плюс не забуваємо про вихід команди в фінал Кубку області, де “Україна” була за декілька секунд від бажаного трофею. Тож в підсумку сезон для команди можна вважати вдалим і поставити колективу хорошу оцінку.

Найкращий матч команди – перемога над Громадою “Попівська сільська рада” 7:1.

Найгірший матч – поразка “Явіру” 3:5.

Кращий бомбардир – Чеглов Максим (9 м’ячів).

Юрій Пімоненко увійшов до складу четвірки кращих гравців чемпіонату.

“Сумихімпром-СДПУ” – бронзовий призер Вищої ліги!

Одне з найкращих досягнень команди “Сумихімпром-СДПУ” в змаганнях АФС. Все ж таки боротьба за першу і другу позицію була вирішена ще задовго до кінця чемпіонату. А ось за бронзу одразу декілька колективів вели боротьбу до кінцевого туру. Й в запеклій боротьбі молодий колектив Ігора Кравченка виборов бажані нагороди. На протязі всього чемпіонату ми неодноразово наголошували на хорошій фізичній готовності педагогів, воно й не дивно адже це була команда у якої тренерський процес був налагоджено найкраще. Тож часто  інтенсивність яку пропонували “студенти” не витримували гравці суперника, й провалювали дві-три хвилини матчу, яких цілком було достатньо для здобуття позитивного результату. Вчергове “Сумихімпром-СДПУ” дав нові імена для Сумського футзалу. Якщо потенціал Власенка, Шпирьонка, Сенченка всім добре відомий, і в цьому сезоні вони проявили себе якнайкраще. То з’явилися ще Шульга, Яцюк, Сметаненко Ярослав, які можуть стати досить сильними футзалістами. Плюс не будемо забувати про капітана “Хімпрома” Бугая Артема, який вчергове провів стабільно потужний сезон. Все це в поєднанні з впевненими діями у воротах Євгена Балухти і дало потрібний результат, з чим ми “Сумихімпром-СДПУ” й привітаємо!

Найкращий матч: Чимало хороших матчів було у команди, але виділити хотілося б переможну гру останнього туру з Попівкою 8:1, саме вона й принесла бронзові нагороди.

Найгірший матч: поразка від “Lex VSK” – 0:4, не кращим чином провів ту гру другий голкіпер команди, але й в самих гравців мало що виходило того дня.

Кращий бомбардир: Артем Шпирьонок (14 голів), він до речі й увійшов до четвірки кращих гравців ліги.

“Явір” Краснопілля зупиняється за крок від медалей. Дуже важко розпочинали цей сезон краснопільці, за перші шість матчів взявши лише п’ять залікових балів, не будемо забувати, що проводили вони ці матчі без голкіпера, а гра з п’ятим польовим спрацювала лише з “Сумиобленерго”, далі команди були вже готові до такого ходу, і “Технологія-Агросвіт” та “CompService” показали необхідність мати голкіпера. З вирішенням цього питання результати команди відразу покращилися, не можна сказати, що тільки це стало причиною покращення результатів, гравці почали зігруватися між собою, той же Шаврін, який є зіркою великого футболу, з кожною грою прибавляв і в футзальному плані. На регулярній основі почали з’являтися на матчах Шелест, Єлшанський та Кодак, що добавило команді неабиякого досвіду. Й далі підопічні Прилепи виграють шість  із семи матчів Вищої ліги, нав’язуючи тим самим боротьбу навіть за срібло чемпіонату. На жаль після білої смуги знову почалася чорна, спочатку програш “енергетикам”, який нічого страшного не приніс, а от програна кубкова гра з “Сумихімпром-СДПУ”, де тривалі дискваліфікації отримали відразу три основні гравці команди, дала про себе знати. Без Зеленського, Берегового, Бушлі “Явір” не зміг далі виграти жодного матчу, й втратив навіть бронзу, і лише за додатковими показниками випередив” Сумигаз” й фінішував на четвертому місці. Що в принципі досить непогано, але з огляду на те як відбувалися події гравці “Явіра” мають шкодувати за втраченими нагородами.

Найкраща гра: дві розгромні перемоги над Попівкою, 5:1 та 10:3.

Найгірша гра: матч другого кола проти “Третього тайму”, здавалося б коли команда була на ходу, й від неї очікували позитивного результату, досить несподівана поразка 0:5.

Кращий бомбардир: Мигаль Максим, Шаврін Вадим (по 11 м’ячів). Мигаль Максим потрапив до четвірки кращих гравців чемпіонату.

Досягнення: “Явір” став найбільш забивною командою ліги – 62 забиті м’ячі.

“Сумигаз” за крок від провалу…

Багато хто перед сезоном вважав, що ця команда фінішує в трійці найсильніших. Адже склад підібрався у “газовиків” більш чим непоганий – Бурдюг, Бабинін, Расторгуєв, Колесник, Козолуп і цей список можно продовжувати, плюс розпочинали вони сезон в статусі Літнього чемпіона АФС. Та Зимовий чемпіонат пройшов для них не так добре. Чимало матчів через травму пропустив Андрій Бурдюг, декілька ігор через дискваліфікацію був відсутній Сергій Бабинін, що звісно вплинуло на результат команди. Вже в першому турі “CompService” показав “газовикам” їх проблеми в обороні, й лише неймовірний камбек в другому таймі дозволив їм взяти один бал в тій грі. До речі вирішувати долі поєдинків на останніх хвилинах стало фішкою “Сумигазу”. Могли вони як врятуватися на останніх хвилинах, наприклад гра з “енергетиками”, так і втратити перемогу (матчі з “Технологією-Агросвіт” та Попівкою), де на останніх секундах були втрачені важливі перемоги. Тож не дивно, що й своє підсумкове місце Бурдюг і компанія дізнавалися в останньому турі, де у випадку поразки могли закінчити чемпіонат на восьмій сходинці, але зуміли переграти “Третій тайм”, плюс втрата очок конкурентів в останньому турі і підсумкове п’яте місце турнірної таблиці. Що виглядає досить непогано, але все ж таки ця команда здатна на більше.

Найкращий матч: гра першого кола проти Громади  “Попівська сільська рада”, де вони пропустивши два м’ячі на старті поєдинку, зуміли зібратися й виграти його 5:2.

Найгірший матч: не так і багато було провальних матчів у команди, тому виділимо єдину гру, де команда поступилася з різницею більше, ніж в два гола. Це поразка в матчі третього туру 1:5 від “Технології-Агросвіт”.

Кращий бомбардир: Бабинін Сергій (16 голів).

Все було в руках Громади “Попівської сільської ради”…

Дуже не простим вийшов сезон для колективу із Попівки. Напевне найбільша кількість перенесених матчів було у цієї команди, через що важко було оцінити поточну картину виступів команди, а в підсумку вона виявилася досить непоганою. Громада провела чимало хороших матчів, всі гравці розуміли що таке футзал, якнайкраще себе проявили Гурба, Максимюк, Бондаренко, плюс як завжди на рівні були ветерани команди Ожог, Скотніков, Риженко. Через якраз декілька перенесених матчів на останні тури Попівка приїжджала відразу на два матчі, перший граючи в суботу ввечері, наступний в неділю вранці, й декілька разів такий графік їх підвів, в першому випадку не вистачило сил в грі з Токарями, яку вони програли 1:7. Наступний раз відбувся вже у вирішальних матчах, до яких Ожог і компанія підійшов в статусі претендента на бронзу, в матчах з “Сумиобленерго” та “СДПУ” потрібно було брати шість балів й забирати собі бронзові нагороди. Та вже в першому матчі з “Сумиобленерго” їх спіткала невдача, нічия 2:2, й з бронзою можно було попрощатися, а матч наступного дня був чимось схожий на гру двотижневої давності з Токарями, тільки тепер поразка 1:8, і шосте місце в турнірній таблиці.

Найкращий матч: суха перемога над “КомпСервісом” 6:0, це до речі єдиний матч в якому “комп’ютерники” не зуміли відзначитися.

Найгірший матч: програні зустрічі Краснопіллю, 1:5 та 3:10.

Кращий бомбардир: Гурба Назар (11 м’ячів).

“Третій тайм” – сьоме місце.

Непогано виступив в цьому сезоні й “Третій тайм”, більшу частину чемпіонату провівши в боротьбі за третю сходинку. Та на жаль нестабільність в результатах не дали змогу зайняти команді високе місце, на зміну хорошій грі в наступному турі приходила абсолютно інша картина. А кінцівку чемпіонату, де навпаки потрібно прибавляти, “червоні” провалили, особливої уваги тут заслуговує поразка аутсайдеру “Lex VSK”, яка залишила команду без боротьби за бронзові нагороди. Також не будемо забувати про кадрові зміни команди, ще в першому колі колектив залишив Владислава Курило, який пішов на підвищення в “Рятувальник” та Сергій Ткаченко, який приєднався до лав ЗСУ, тож в трансферне вікно потрібно було шукати заміну цим гравцям, були запрошені до команди Горлач Іван з “Форзи” та Тесленко Богдан зі “Спартака”. Які варто відзначити виступили досить непогано, і уявити якою б була гра підопічних Паська без цих виконавців доволі складно, адже інколи на матчі приходило лише шість гравців. Чималу кількість матчів “Третій тайм” проводив з підключенням Костянтина Петухова да атак свого колективу, де Костянтин проявляв себе досить непогано, забивши три м’ячі, й віддавши декілька гольових передач, при цьому не забуваючи вправно виконувати свої основні функції. Інколи п’ятий працював інколи ні, але відзначимо, що з Сергієм Ткаченко цей компонент “третьотаймівцям” вдавався значно краще. В підсумку у команди сьоме місце, та з огляду на те як вони йшли по ходу сезону цей результат повинен був бути кращим.

Найкраща гра: перемога 4:2 над “Сумигазом”, грамотна оборона, плюс точечні підключення Петухова дали результат в грі, де підопічні Віталія Паська були не в ролі фаворита.

Найгірша гра: програш “Lex VSK” 2:5, можливо не найгірший матч з точки зору структури гри, але на зовсім інший результат в цій зустрічі розраховували вбилівальники команди.

Кращий бомбардир: Боріщик Ярослав (12 м’ячів).

Два різних “Сумиобленерго”.

Для “енергетиків” цей сезон можна поділити на два етапи, провальна перша частина чемпіонату, і неймовірна друга, яка ледве не закінчилися хепіендом. Перше коло турніру підопічні Євгена Хабовця закінчили на останній сходинці чемпіонату, набравши всього шість залікових пунктів, в якесь відродження вже мало хто вірив. Та в другому колі команду ніби підмінили, не було в них й ніяких підсилень, тіж самі хлопці що й раніше, тільки тепер вони дають результат. Хотілося б тут виділити Дмитра Ігумнова та Скрипняка Сергія, які були найбільш результативними, не можна й не відзначити хорошу гру старожилів команди – Смолінського Олександра, Хабовця Євгена, Білоненка Андрія, ну й не забуваємо про один з кращих голів Вищої ліги від Андрія Чертка, який він забив у ворота “Явіра”. За друге коло вони набирають п’ятнадцять балів, програвши лише “Технології-Агросвіт” та “КомпСервісу”, й саме поразка останнім була найбільш неприємною, адже це був останній тур, і у випадку перемоги “рожевих” вони підіймалися на четверту сходинку турнірної таблиці, що було б найбільшим проривом в сезоні. Й складався для них той матч дуже непогано, повели 2:0, але можливо зарано повірили в перемогу, чого не можна робити у Вищій лізі, закінчилося все поразкою 3:4, і підсумковим восьмим місцем, на жаль сказка не відбулася, але хотілося б подякувати “енергетикам” за таку гру в другому колі!

Найкращий матч: перемога в матчі-відповіді проти “Явіра” – 4:2. Принципова гра, в якій потрібно будо віддати краснопільцям борг за поразку першого кола, що “Сумиобленерго” і зробило.

Найгірший матч: поразка “Явіру” в матчі п’ятого туру 2:10, тут рахунок говорить сам за себе.

Кращий бомбардир: Дмитро Ігумнов (11 голів).

“CompService”  лише дев’ятий. Чесно кажучи від цієї команди очікувалося дещо більшого, зрозуміло що ніхто не вимагав від них  боротьби за чемпіонство Вищої ліги, але й передостання позиція в лізі не те що хотілося б бачити від команди Олексія Тюріна. Розпочали турнір вони досить непогано, нічия с “Сумигазом” та перемога в наступному турі над “Lex VSK”. Та далі колектив забуксував і досить пристойно, перемоги тряплалися досить рідко, а деякі поразки були взагалі з не дуже приємним рахунком. Головною проблемою “комп’ютерників” стала гра в обороні, яка виявилася найгіршою в лізі – 75 пропущених, для порівнняня у восьмого “Сумиобленерго” цей показник сягає 55 пропущених, не говорячи вже про “Технологію-Агросвіт” в яких лише 26. Можливо команді не вистачає першого номера, який би зміг добавити надійності в обороні, адже за аткою проблем немає, 52 забиті м’ячі і це четвертий показник в лізі. Були в сезоні й світлі плями, взяти хоча б дві перемоги над “Явіром”, та й матч другого кола проти чемпіона провели на достойному рівні. Також був хороший виступ в Кубку області, де впевнено пройшли “Третій тайм”, й лише в серії пенальті пуступилися майбутньому фіналісту. Тож впринципі немає нічого страшного в дев’ятій сходинці, команда зробить роботу над помилками і стане тільки сильнішою!

Найкращий матч: переможна гра другого туру над “Lex VSK” 6:0.

Найгірший матч: 2:9 від “Сумигазу”, взагалі нічого не виходило в гравців “КомпСервіса” у цьому матчі, починаючи з голкіперської лінії, закінчуючи нападом, та ще й капітан команди отримав червону картку.

Кращий бомбардир: Маценко Ігор (21 м’яч) – він і став кращим бомбардиром турніру.

“Lex-VSK” остання сходинка в чемпіонаті. Абсолютно провальний сезон вийшов в одного з грандів Сумського футзалу. Перед стартом чемпіонату Віталій Ханюков зазначав про перебудову у команді. Яка дається “Лексу” ну дуже важко, більшість матчів вони проводили з 5-6 гравцями, у яких не вистачало сил на всю гру, й тому розраховувати на якийсь позитивний результат було важко. Та навіть в таких умовах Торба і компанія зуміли здобути чотири перемоги, остання з “Явіром” була зароблена скажімо так в товариському матчі, але зуміли підставити ніжку “Третьому тайму”, та й за перемоги перед Новим роком над “Сумихімпром-СДПУ” та “Сумигаз” також похвалимо колектив Валерія Шепеля. Але погодьтесь зовсім мало хороших моментів для такої команди як “Lex VSK”, навіть в період перебудови.

Найкращий матч: 4:0 над “Сумихімпром-СДПУ”

Найгірший матч: гра сімнадцятого туру проти Громади “Попівська сільська рада”. З трьома польовими гравцями і голкіпером розпочинали цю гру “Lex VSK”, й вже після десяти хвилин гри постало лише одне питання, з яким рахунком вони програють, 1:6 в підсумку, хоча могло бути і гірше.

Кращий бомбардир: Торба Володимир, Кисіль Денис (по 9 м’ячів)