Головний тренер збірної України з футзалу з вадами зору розповів про особливості цього виду спорту і шлях до перемоги на чемпіонаті світу.

– Для нас це вже третя поспіль перемога на чемпіонаті світу, а загалом ми чотири рази вигравали мундіаль, уперше 2008 року. Ще з 2015-гоми двічі ставали чемпіонами Європи.

– Спортсмени з вадами зору що це означає на практиці?
– Є дві категорії людей із вадами зору, які можуть грати за нашу збірну, – Б2 і Б3. Перша – це люди, які мають гостроту зору менше чотирьох відсотків, друга – менше десяти відсотків. Користуватися лінзами чи окулярами під час гри їм заборонено. А от воротарі у нас мають добрий зір, але їм заборонено виходити в поле за шестиметрову лінію чи перекидати м’яч на іншу половину поля без торкання до підлоги.

– Яку відстань бачить футболіст при гостроті зору менше чотирьох відсотків?
– Воріт суперника зі своєї половини поля не бачить. Усе розмито.

– Як тренувати таких гравців?
– Так само, як і спортсменів з добрим зором. Звісно, є специфіка. Ми не можемо грати довгими пасами, бо спортсмени не бачать, кому давати пас, і не бачать, як приймати м’яч. Тож розташування гравців на полі є щільнішим, і ми використовуємо лише короткі паси.

– У вас великий вибір гравців?
– Ні. Нерідко гравець, який підходить нам за ігровими властивостями, не проходить за класифікацією зору. І навпаки – людина підпадає під класифікацію Б2 чи Б3, але не відповідає рівню футболу чемпіонів світу.

Джерело – futsalua.org