Ось і завершився сезон Першої ліги з футзалу. Цієї суботи команди відіграли останні поєдинки, та в слід за Likarske визначили двох інших призерів змагань. До вашої уваги огляд найцікавіших подій вісімнадцятого туру Першої ліги з футзалу.

Forza – ЗіКоНі 3:3

/3 хв. – 1:0 Лупач Д.; 15 хв. – 1:1 Єлшанський С.; 24 хв. – 2:1 Пуха Євген; 39 хв. – 3:1 Пухкало О.; 43 хв. – 3:2 Єлшанський С.; 44 хв. – 3:3 Руденко С./

Достатньо цікавим вийшов матч двох аутсайдерів ліги між Forza та ЗіКоНі. Наостанок команди вирішили порадувати вболівальників гольовою феєрією. Вже на третій хвилині зустрічі Денис Лупач відкрив рахунок, обігравшись з Пухкало, потужно пробив повз Євстаф’єва. Згадуючи першу очну гру цих команд такий початок міг дещо кинути гостей в холодний піт, адже швидко пропущені голи минулого разу призвели до розгромної поразки. Проте, щоб запобігти цьому потрібно правильно реагувати. І з цим у команди було все чудово, Сергій Єлшанський в середині тайму відновив рівновагу, після комбінації яку він же і почав, потім після кількох пасів партнери знову доставили м’яча до Сергія, який змістившись в середину пробив повз Олександра Бабича.В цілому обидва колективи намагалися діяти розкуто, та почергово атакували ворота один одного. Перед самісінькою перервою одна з таких атак господарів завершилась результативно – Бабич швидко вводить м’яч на Овсянко Єгора, той обігрує свого опонента та викочує передачу на не прикритого Євгена Пуху, якому нічого не залишалося як переправити сферу у ворота – 2:1 і за такого рахунку команди йдуть на відпочинок.

У другому таймі картина не змінювалася – команди активно ходили вперед, не маючи особливої територіальної переваги з чиєїсь сторони. Тому коли на тридцять дев’ятій хвилині Олександру Пухкало вдалося довести перевагу Forza до двох м’ячів, здавалося, що вони свого не відпустять.  Проте господарі зарано розслабилися та через п’ять хвилин дозволили ЗіКоНі спочатку скоротити рахунок – Сергій Єлшанський відгукнувся на простріл партнера на дальній стійці,  а вже за мить і взагалі відновити статус кво. Це Сергій Руденко опинився перед воротами господарів, та без проблем реалізував свій момент. Подальші дії обох команд принести комусь перевагу не змогли, тож закономірні 3:3, якими мабуть у підсумку все ж більше раділи гравці Forza.

Likarske –  Натон 5:3

/6 хв. – 1:0 Таранченко В.; 11 хв. – 2:0 Синявський А.; 22 хв. – Таранченко В.; 34 хв.  -3:1 Пінчук Б.; 35 хв.  – 4:1 Синявський А.; 49 хв. – 5:1 Крошка С.; 49 хв.  -5:2 Семененко Є.; 49 хв. – 5:3 Ткаченко Р./

Гравці Likarske вже у статусі чемпіона зустрічалися в дербі проти Натона. Не дивлячись на вирішене завдання, господарі підійшли до матчу з максимальною відповідальністю, адже поєдинок проти принципових суперників мав важливе значення для вболівальників команди. Вже в першій частині гри, «зелені» показали за рахунок чого колективу вдалося здобути золоті нагороди. Підопічні Віталія Паська впевнено контролювали хід подій та з кожною хвилиною посилювали темп. На шостій хвилині Владислав Таранченко відкрив лік голам у матчі, замкнувши дальню стійку після прострілу Герко Івана. Вже у притаманному стилі, Likarske продовжували чинити тиск після першого забитого м’яча, намагаючись як можна швидше покращити перевагу. В середині тайму Андрій Синявський відгукнувся на передачу після кутового та робить рахунок 2:0. Постольчани намагалися відповідати, проте у першій двадцятип’яти хвилинці створити щось небезпечне, команді так і не вдалося. Більше того ближче до завершення тайму, захист гостей проспав вкидання Казявкіна на Таранченка, і Владислав з другої спроби встановив комфортні 3:0.

Така перевага, для господарів, дозволяла почувати себе більш ніж впевнено та продовжувати грати після перерви на куражі. Навіть коли Натону, зусиллями Пінчука, вдалося відквитати один гол, Likarske в наступній же атаці знову поновив перевагу у три м’ячі. Розмашисту атаку завершив Синявський Андрій, який з кількох метрів переправив круглого у ворота Соляника. Під завершення поєдинку, обидва колективи потішили глядачів та протягом однієї хвилини встигли забити на двох три голи. Сергій Крошка у складі Likarske доводить рахунок до 5:1 і Євген Семененко та Ростислав Ткаченко скорочують відрив до двох голів. У підсумку впевнена перемога підопічних Віталія Паська, які на мажорній ноті завершують сезон.

Спартак – Динамо 4:3

/8 хв. – 1:0 Клименко Д.; 12 хв. – 2:0 Зеленський І.; 23 хв. – 3:0 Мартиненко В.; 37 хв. – 4:0 Зігунов А.; 37 хв. – 4:1 Захарченко В.; 38 хв. – 4:2 Турченко С.; 50 хв. – 4:3 Дядченко Р./

Спартаківці приймали Динамо, яким за для того щоб претендувати на бронзові медалі, необхідно було лише перемагати. Проте як і в першому матчі між цими командами, захист господарів виявився комонем спотикання для досвідчених гостей. Про все по порядку. Підопічні Білоконя, як і очікувалося зосередилися на обороні, та вичікували на гострі випади, які так допомогли їм минулого разу. Динамівці в свою ж чергу традиційно почали з підключень до атаки Віталія Захарченка. В таких поєдинках багато що залежить від впевнених дій голкіпера, адже при розіграшах зайвого гравця, варто очікувати чималої кількості ударів на власні ворота. І тут варто відмітити Дмитра Клименка, який не лише надійно діяв у рамці а ще й зумів відначитися забитим голом, швидко зорієнтувавшись та поціливши по не захищеним воротам через увесь майданчик – 1:0. Цей гол явно став легким шоком для гостей, які до цього повністю контролювали хід подій. Проте вже через чотири хвилини шок посилився ще більше, адже пресинг на чужій половині майданчику змушує помилитися захист Динамо, і Тихоненко викочує зручну передачу на набігаю чого Ігора Зеленського, котрий і подвоїв перевагу. Затягнуті атаки гостей ні до чого особливо небезпечного не приводили, і господарі встигали перекрити вільні зони та можливості для акцентованих ударів по власним воротам. Під завершення тайму, Спартаківцям вдається ще одна чудово атака, наконечником якої виступає Владислав Мартиненко, котрий після швидкого вкидання Клименка на Андрія Неліна підтримав атаку та після передачі Андрія, відправив м’яч у порожні ворота гостей – 3:0 і команди йдуть на відпочинок.

Друга половина матчу, не змінила характер подій на майданчику, за єдиною відмінністю –захист Спартака починав втомлюватися, а це означало, що чим швидше гостям вдасться забити перший гол, тим більше шансів зуміти переломити хід поєдинку. І можливо все б так і сталося, якби не дуже важливий забитий м’яч у виконанні Зігунова. Андрій Нелін не досвіді прочитав пас вперед та зіграв на перехопленні, далі відпасував на вільного двадцятого номера Спартака, який відправив сферу у порожні ворота. Цей гол не аби як допоміг господарям, у підсумковій перемозі, адже витягнути матч за тринадцять хвилин з 4:0, навіть такій досвідченій команді як Динамо завдання непосильне. Гості швидко відповіли двома влучними ударами від Захарченка та Турченка, проте далі підопічні Білоконя діяли уважно, не даючи супернику наблизитися на небезпечну відстань. Гол Дядченка на останніх секундах жодним чином не вплинув на результат, адже фактично одразу прозвучав фінальний свисток, що і зафіксував другу перемогу Спартака над Динамо у цьому сезоні.

Brocar–Star Peppers – Гранум 5:1

/6 хв. – 0:1 Лютов В.; 11 хв. – 1:1 Пархоменко Б.; 24 хв. – 2:1 Пархоменко Б.; 44 хв. – 3:1 Нікіфоров Д. (пен.); 47 хв. – 4:1 Нікіфоров Д.; 50 хв. – 5:1 Піскун С./

Цікава закономірність, але чим важче суперник у Brocar, тим краще вони грають. «Перці» повністю по срамили наш прогноз на даний поєдинок, не лише зумівши перемогти, а й зробили це більш ніж яскраво. Хоча початок зустрічі для підопічних Валерія Карацюби був не такий вже і радісний – Володимир Лютов у складі Гранума відкрив рахунок, чим додав ще більшої цікавості даному поєдинку. Гранум вже знав про поразку Динамівців, тому перемога могла лише покращити підсумкове місце команди у турнірній таблиці як раз обходячи Peppers. У разі ж поразки, підопічні Олександра Даценка залишали за собою третю сходинку. Тому гол у дебюті, був як ніколи доречним, та вселяв впевненість для всього колективу. Проте надалі гостей, щось пішло не так, цілком можливо, що мова йде про банальну недостатність мотивації, адже команда розуміла, що втратити бронзові нагороди вже не вдасться, тож за великим рахунком і не потрібно було кров із носу здобувати очки. Але подальшу частину матчу повністю контролювали господарі. Богдан Пархоменко після стінки з Соколенком на одинадцятій хвилині матчу відновив рівновагу. Peppers активно продовжували шукати можливості забити ще до перерви. Тому забитий за хвилину до кінця першого тайму гол у виконанні Пархоменка Богдана, для якого все зробив Линник, що змусив помилитися захисника став на наш погляд переломним моментом зустрічі. Адже за надійної гри «перців» біля власних воріт, створювати гольові нагоди справа не легка.

У другому таймі важко віддати комусь із колективів ініціативу, гравці обох команд почергово ходили в атаку, і в цілому було помітно, що матч не несе великої принциповості. За шість хвилин до завершення гри, після кутового м’яч потрапив у руку Богдана Лічмана і судді призначили шестиметровий який чітко реалізував Денис Нікіфоров – 3:1.

За такої гри – це була вагома перевага і розгубити її Peppers просто не мали права. Господарі впевнено довели поєдинок до логічного завершення зумівши в кінці ще двічі відзначитися у воротах гостей. Спочатку Нікіфоров вслід за Пархоменком оформив дубль, а потім на останніх секундах підсумував весь сезон для підопічних Валерія Карацюби, капітан команди Станіслав Піскун, який відправив м’яч у порожні ворота з власної половини майданчику. Тож вдруге у сезоні Brocar святкує перемогу у протистоянні проти Грануму, та завойовує срібні нагороди, тим самим залишивши бронзові медалі для колективу із Сніжків. З чим і вітаємо обидва колективи!

СумДУ – ДФК Динамо Білопілля 3:4

/27 хв. – 1:0 Яковлев А.; 30 хв. – 1:1 Бехта Д.; 35 хв. – 2:1 Мінаков І.; 39 хв. – 2:2 Бехта Д.; 47 хв. – 2:3 Бехта Д.; 50 хв. – 3:3 Мінаков І.; 50 хв. – 3:4 Семишкур Д./ 

Як і очікувалося, обидві команди наостанок подарували вболівальникам яскраву гру поперемінно виходячи вперед та розв’язкою на останніх секундах. Проте початок зустрічі між СумДУ та ДФК Динамо Білопілля, вийшов не такий яскравий, гравцям знадобився цілий тайм на те щоб розігратися, та почати щось таки створювати. Але далі, було дуже цікаво.

Вже у дебюті другого тайму все стало на свої місця – команди без упинено ходили вперед намагаючись забити як умога більше. Спочатку здавалося б вбивчий момент марнують білопільчани, але якимось дивом Бехта на пару з партнером не зумів переправити м’яч у ворота. І вже за мить господарі відповідають своєю атакою, Яковлев робить перехоплення та обігравши суперника на шляху потужно пробив повз голкіпера -1:0. Але перевага студентів була не довгою, через три хвилини Полубінський протягує м’яча до чудої половини майданчику, де на ньому фолять. Відстань хоч і за далека, проте Дмитро Бехта наважується на удар за що і був нагороджений чудовим голом. Такий перебіг подій розігрів не на жарт команди, і вони продовжили перестрілку. На тридцять п’ятій хвилині Іван Мінаков знову виводить політехівців вперед, чудово скориставшись передачею Андрія  Шепеля. Цього разу Білопіллю для своєї відповіді знадобилося чотири хвилини. Знову лідер гостей –  Дмитро Бехта розчаровує господарів своїм влучним ударом після скидки головою від Семишкура. До кінця матчу залишалося десять хвилин, а у повітрі зависло питання: «Скільки ж ще разів команди встигнуть забити у ворота один одного?». Першими почали давати відповідь гості. Бехта Дмитро вирішив не зупинятися на досягнутому та оформив хет-трик. Підопічні Олександра Шумила не довго думаючи відповідають розіграшем п’ятого польового гравця та за кілька секунд до завершення матчу зрівнюють рахунок 3:3 – Іван Мінаков оформлює дубль. Проте цього дня пані фортуна була на стороні футзалістів білопільского краю, буквально перед самісінькою сиреною, що сповіщала про кінець поєдинку, Дмитро Бехта наважується на удар, з яким не впорався голкіпер господарів, проте м’яч по зрадницьки для Дмитра потрапляє в стійку воріт, і коли здавалося, що небезпека минула, Денис Семишкур встиг першим на добивання та переправив сферу у сітку – 3:4 і яскрава розв’язка феєричного другого тайму у виконанні обох команд.