Головний тренер сумського клубу у відвертій бесіді з прес-службою – про підсумки сезону, невирішені завдання, кадрові зміни та майбутнє чемпіонату

– Іване Васильовичу, для початку давайте згадаємо вирішальний матч із “Енергією”, коли вже вщухли емоції і можна об’єктивніше дивитися на речі. Все-таки, ту зустріч реально було “вигризти”?

– Що я, що я Валерій Легчанов розуміли: в тому матчі все йшло до першого забитого м’яча. І це вдалося львів’янам. Уже потім, після розбору моменту з Овсянніковим, виявилося, що у випадку з першим голом був рикошет. Можливо, Бог показав, що тоді був не наш день. Це була та гра, коли, мовою футзалу, потрібно “виригати”, але здобути результат. Зараз я розумію, чому так трапилося. Ми не маємо досвіду подібних ігор. Хоча я не скажу, що ми програли ту гру. За рахунком – так, за подіями на майданчику – абсолютно ні. Відзначав я після матчу вдалі дії Пітулі, і тут не посперечаєшся. Хоча я завжди кажу, що у нас на першому плані командна гра, але в той день потрібен був лідер на майданчику, а його не знайшлося.

– Справа лише в цьому?

– “Енергія” дуже вдало скористалася нашими помилками. Знову повертаюсь до першого гола. У нас був ідеальний момент, щоб забивати першими, створити якусь гостру ситуацію, а Віталій Катеринін перед воротами перемудрив. Перехоплення – і відразу така болюча відповідь. На таких матчах на усім потрібно рости, у тому числі – і мені як тренеру. Уже потім після гри у нас була зустріч із президентом клубу та виконавчим директором Сергієм Пєсоцьким. Ми дійшли висновку, що наразі це для нас об’єктивне місце. Та й у зв’язку із вірусом, напевно, краще, що гравці зараз уже по домівках, із сім’ями і можуть спокійно готуватися до наступного сезону, а не чекати, коли там відновиться чемпіонат, сидіти на нервах. 

– Пригадую, тільки-но Ви прийшли в клуб, то розпочали із системи тестування кожного гравця, щоб зрозуміти, хто в якій формі перебуває. Зараз, коли сезон завершено, можете розказати про результати та зроблені висновки? 

– Це хороша практика. Коли я розпочав роботу з командою, то відразу збирав інформацію як по кожному гравцю, так і загалом по командних діях. На той момент, буду відвертим, результати були не ті, щоб претендувати на найвищі місця в FavBet Екстра-лізі. Тести показали: у нас відсутня як індивідуальна, так і командна швидкість. І це зіграло свою роль потім, у важливих матчах: інколи перед чужими воротами, коли потрібно було вирішувати моменти на свою користь, інколи не встигали відпрацювати в захисті, через що пропускали. Для об’єктивності картини ми планували провести повторно ці ж тести після сезону, вони були заплановані, але уже згадана ситуація з коронавірусом і подальшим карантином не дала цього зробити. Що й говорити, до кінця березня ми мали тренуватися, але довелося в екстренному порядку усім повертатися додому. Якщо говорити про працездатність, то цей показник, як мені здається, виріс, хоча без чисел об’єктивно складно робити висновки. 

– Як вплинули результати тестування на тренувальний процес?

– Ми з хлопцями багато спілкувалися стосовно цих тестів. Доводилося зменшувати навантаження, у іншому випадку – до кінця сезону без травм дійшло би три-чотири гравці. Але я вдячний підопічним, вони самі розуміли, що потрібно було більше працювати і віддавалися максимально під час занять. На жаль, функціональної підготовки часто не вистачало на останніх хвилинах, коли потрібно було здобувати результат. Футзал – це не лише “фізика”, а сума усіх факторів. Тактично і за змістом гри ми мало кому поступалися, але “свої” голи не забивали, десь пропустили через дитячі помилки – тому такий результат. 

– Ви уже сьогодні згадали про останні хвилини та фактори, які впливали на невдалі кінцівки. Хотілося поговорити про гру з п’ятим польовим, яка, здається, в цьому сезоні також було далекою від ідеальної.

– Тут ще не потрібно забувати про досвід. Більшість гравців до цього грала в Екстра-лізі лише один сезон, п’ять років тому. А цього замало. Але для себе я виділив багато позитивних моментів. Зокрема, в позиційному нападі п’ять на чотири ми діяли непогано, але не завжди наші структурно правильні дії закінчувалися голами. Промахи з близької відстані, стійки, неймовірна гра воротарів – часто це усе було проти нас. Гра першого кола з “Енергією” – яскравий приклад. На розборах матчів ми часто акцентували на цьому увагу. Гравці самі не розуміли, як вони хибили в простих ситуаціях. А це знову психологічний вантаж, коли результат давить дуже сильно, не усі можуть із цим справитися. Ми мусили пройти цю дорогу новачків, у наступному сезоні буде набагато легше. Домашня гра з “Продексімом” показала, що ми працюємо і рухаємося в правильному напрямку. Якщо говорити про наш захист, коли суперник випускав п’ятого, то, вважаю, справилися дуже добре. 

“Гру нашої воротарської лінії оціню на “трієчку”

– Ви часто під час інтерв’ю робите акцент на вдалій грі воротарів суперника. А що можете сказати про воротарську лінію “Food Centre-СумДУ”?

– Якщо загалом ставити оцінку воротарській лінії клубу протягом сезону – “трієчка”. Якщо по персоналіях… Юрій Козаченко додавав нам варіативності у грі з п’ятим польовим, непогано діяв на лінії, виручав, але траплялися такі моменти, коли пропускав “свої” м’ячі. І, як це часто буває, у складні для команди моменти, коли повернутися в гру, перевернути її на нашу користь було дуже складно. Далі прийшов Олександр Сіріцький. Хлопцю лише 20 років, а він змушений брати на себе тяжку ношу відповідальності за результат. Я розумію природу його помилок, але очків це нам не додасть. Були і у нього хороші ігри, багато раз виручив, але знову повертаюсь до матчу з «Енергією» і першого голу. Удар у ближній кут все ж був. Але потенціал у Сіріцького хороший, будемо працювати далі. Якоїсь конкретної оцінки стосовно дій Костянтина Пєтухова наразі немає, грав усе ж він мало, а по тренуваннях не хочеться нічого загадувати.

– Тобто, потрібно очікувати і нового голкіпера?

– Під час розмови з президентом я уже зазначав, що цю позицію потрібно розглядати у перспективі підсилення та конкуренції.  Подивіться на наші топ-клуби. Там, як мінімум, два рівноцінних голкіпера. Повірте мені, проблем у захисті вистачає у всіх. Ми це розбирали на прикладах, готуючись до очних зустрічей. Але – раз, і воротар виручив. Будь-який гранд у футзалі розпочинається із хороших голкіперів, а далі уже набирають універсалів.

– Влітку, ще до початку сезону, під час інтерв’ю Денис Овсянніков зазначав, що у цьому сезоні із «стовпами» проблем не повинно бути. Але, як показала, гра Острога випав на певний час із-за травми та дискваліфікації, та й Катеринін після ударного старту грав уже не так результативно. Як Ви вважаєте, наскільки ця пара вдало діяла?

– Я задоволений їх грою. Якщо подивитися, як команда грала раніше, то Сергій Пєсоцький як привив команді тактику гри зі «стовпами», то воно так і пішло. Ми протягом сезону шукали інші схеми, намагалися експериментувати, але не встигли досягти у цьому компоненті того, чого хотіли  бачити. Острога у цьому сезоні став кращим бомбардиром із вісьмома голами, Катеринін забив сім м’ячів, це також непоганий результат. Я знаю, що потенціал у них є, тому будемо працювати. Також у мене є інформація, що нашими «стовпами» цікавляться команди FavBet Екстра-ліги, і це приємно.

– Нещодавно президент клубу Ігор Черненко давав інтерв’ю клубному сайту, і там він зазначав, що з Вами уже є домовленість на наступний сезон. Як швидко було прийнято це рішення?

– Під час згаданої уже зустрічі з Ігорем Черненком та Сергієм Пєсоцким розглядалося багато питань. З одного боку, не виконано головне завдання – команда не потрапила в шістку. Та й у мене сім’я далеко, також це непросто. Але у підсумку вирішили продовжувати співпрацю, дійшовши висновку, що команда рухається в правильному напрямку. Якщо я і Пєсоцкий бачили цей сезон на «трієчку», то президент сказав, що тверду «четвірку» ставити можна. Останнього слова в Сумах я ще точно не сказав, тим паче, президент підтримав мої плани десь на 80% стосовно майбутнього сезону, що і стало ключовим для продовження співпраці.

– До речі, про зміни. Ви багато років провели у структурі «Урагану», де зібрана найсильніша молодь наразі. Чи є якісь шанси на те, що в наступному сезоні ми побачимо когось із молодих «драконів» у Сумах?

– Я уже згадував сьогодні: нам потрібно командну швидкість вивести на інший рівень. Зараз лише на майстерності «не заїдеш» далеко, гра вимагає постійного пресингу, динаміки. Тому молодь у цьому якнайкраще нам допоможе. Не буду приховувати, наразі ми ведемо перемовини із тими гравцями, з якими я працював раніше. Але ринок не закінчується екс-гравцями «Урагану», працюємо і в інших напрямках. Чекаємо на відповіді від них. Зараз пішла тенденція на омолодження складу у всіх, потрібно вчасно попрацювати, адже, на жаль, талановитої футзальної молоді в Україні не так і багато.

– Також під час одного із інтерв’ю Ви згадували, що переглядаєте багато ігор чемпіонату міста. Є там достойні кандидати із Сум та області для підсилення?

– Ми завжди спостерігаємо за місцевими талантами. У «Рятувальнику» є хороші гравці, у складі команд Другої ліги також. Але тут інше питання: чи згодні вони піти у професійний футзал? Наразі «Food Centre-СумДУ» не найбагатша команда України, а працювати, щоб виступати на найвищому рівні, потрібно багато. Так, FavBet Екстра-ліга – це хороший виклик, але не все так однозначно. Я розумію і своїх гравців. Наразі семеро із них працюють, зайняті паралельно з футзалом іншою працею. І вони після роботи приходять на тренування уже виснажені. Ми з президентом постійно говоримо на цю тему, але такі реалії футзалу у країні.

“Ми більшого очікували від Овсяннікова, Ігумнова, Радченка та Прощенка”

– Також, зі слів Ігоря Петровича, у наступному сезоні команду чекає значне омолодження складу. Чи є уже рішення, хто покине клуб?

– Так, під час нашої трьохсторонньої зустрічі ми проговорили і це питання. Ми більшого очікували від Овсяннікова, Ігумнова, Радченка та Прощенка. Я особисто кожному із чотирьох гравців повідомив про це рішення, на жаль, у телефонному режимі, адже на той час ми уже роз’їхалися із-за карантину. Таке футзальне і спортивне життя – пішов-прийшов, думаю, вони нас зрозуміли. З боку керівництва хочеться їм подякувати за час їх гри в клубі.

– Давайте конкретніше зупинимося на кожному, в чому саме вони не виправдали очікувань?

– Розпочну з капітана. Овсяннікова брали в команду як лідера, капітана, «мужика», якщо хочете. Він був одним із найдорожчих гравців у плані заробітної плати, і замість нього ми можемо взяти двох молодих гравців хорошого рівня. Це хід на перспективу. Як я прийшов у команду, у нас була розмова, ми багато уваги саме з Денисом приділяли його грі в захисті. Овсяннікову зручніше віддавати-роздавати, завершувати атаки, але «Food Centre-СумДУ» грає в інший футзал, який дуже залежить від кадрів. По ходу сезону він перебудувався, став більше уваги приділяти захисту, у мене немає жодних питань до його професійних якостей. 

Щодо Радченка, то йому не вистачило спортивної злості. Так, він багато працював на тренуваннях, викладався у кожному моменті, коли з’являвся на майданчику, але від нього ми чекали більшого. На жаль, Віталій так і не став повноцінним гравцем основи, хоча в бажанні йому точно не відмовиш.

– Як щодо Дмитра Ігумнова, який уже по ходу сезону приєднався до клубу?

– Ось тут у мене двояке враження. Я вважаю, він до кінця не розкрився по ходу сезону. Травма, доводилося доганяти решту, і це також зіграло свою роль. Ігумнов добре «читає» гру в обороні, але динаміки руху йому не вистачає. Мені потрібно, щоб свою зміну кожен працював на максимумі, незважаючи на позицію, де він опинився. Плюс ми багато перспективних стандартів йому довірили, але щось «не пішло». Так, був гол Горбатого після його сильного удару в матчі з «ХІТом», були інші гострі дії, але цього замало. Реалізація його підвела. Це було нелегке рішення, але його потрібно було прийняти, та й хочеться на його позицію взяти когось молодше.

Щодо Прощенка, то спочатку він непогано виглядав. Але коли прийшли вирішальні матчі – почалися серйозні помилки, які коштували нам пропущених м’ячів. Та й питання психології зіграло свою роль. Усім хочеться грати, грати в основі, але це потрібно доказувати на тренуваннях. Я цього не побачив.

Мені співпраця з ними сподобалася, але таке рішення керівництва на даний момент. Я розумію їх по-людськи, мені звільняли в «Урагані», і здогадуюся, що вони відчувають. Але таке життя спортсмена.

“Більшість тренерів “за” формат чемпіонату з системою плей-оф”

– Насамкінець хотілося б поговорити про регулярний чемпіонат цього сезону. Якщо відійти від сумського клубу, що Вам запам’яталося в цьому сезоні, які враження?

– Звісно здивувала робота Хаві Родрігеса з «Продексімом». Я не знаю, яка там методика, чим він годує гравців (посміхається), але херсонський клуб вийшов на зовсім інший рівень. І тут я говорю не так про матчі української першості, як про єврокубки. Херсонці і там продемонстрували, що можуть грати на рівних з найсильнішими клубами Європи, на жаль, поки у плані результату трішки не вистачило. В Екстра-лізі вони були сильніші за інших, у кінцівці лише трохи втратили темп, але різниця все рівно відчутна.

«ХІТ» та «Ураган» – претенденти на найвищі місця, але лідеру вони поступаються. Усі розуміють, які завдання стоять перед цими двома командами, тому потрібно уже їм складати тести на профпридатність у очних зустрічах. Поки що їх вистачає лише для боротьби за «срібло».

Якщо іти далі по турнірній таблиці, то дуже здивував «ІнБев». Потрібно віддати належне Михайлові Соколовському. І «Ураган» в чемпіонаті двічі обіграв, і зміна поколінь проходить на належному рівні. У Житомирі вчасно зрозуміли, що потрібно давати шанс молоді, а вона віддячує результатом. Тим паче, є баланс між молодими гравцями та досвідченими. «Кардинал-Рівне» також заслужено пройшов далі. Зіграв роль фундамент, який заклад Гончаренко, а далі під керівництвом Москвичова рівняни продовжують тримати планку, Ігор також додає свого мальонку грі. А решта чотири команди претендували на шосте місце, і у кожного були шанси. Валерій Легчанов вдало скористався поверненням Кузя, я думаю, це підсилення і зіграло ключову роль в успіху «енергетиків». А так, і ми, і «Сокіл», і Одеса протягом сезону показували хороший футзал, а цього рівня не вистачило для досягнення поставлених завдань.

– Як Ви ставитесь до нинішньої системи розіграшу турніру?

– Ми з тренерами постійно спілкуємося, тримаємо контакт, і в розмовах між собою більшість приходимо до думки, що потрібно грати з плей-оф. Але десь приймаються інші рішення, тому змушені грати так.

Можливий варіант, коли далі, наприклад, проходить вісім команд, а не шість, як зараз. І для уболівальників буде цікавіше, у кожного клуба буде шанс на медалі. Згадую, як я з молодим «Ураганом» в Екстра-лізі завершив регулярний чемпіонат на сьомому місці. І в першому раунді нам дістався «ЛТК», який закінчив регулярний сезон другим. І ми його пройшли. Далі була серія зі «Спорлідером +», де ми програли в п’ятому матчі в серії пенальті. І це після сьомого місця! А які, наприклад, зараз шанси у «Енергії» на призи? Думаю, усі розуміють, що жодних…

– А я щодо спарених турів?                                                                              

– Зрозумійте одне: футболісти хочуть грати, грати більше. Одного матчу за тиждень їм мало. А ще інколи і паузи бувають. Кожна ідея зі збільшенням матчів має право на життя. Але інше питання, як наші клуби подолають сучасну кризу у зв’язку з коронавірусом. Чим більше ж буде ігор, тим більші  трати на суддівство і так далі. Важливо знайти золоту середину, яка буде вигідна усім.

Володимир Лавський, прес-служба “Food Centre-СумДУ”