Цими вихідними на спортивних майданчиках міста пройшов тринадцятий тур Другої ліги з футзалу. Для багатьох колективів цей уік-енд був вирішальним з точки зору вирішення головного завдання та потрапляння в першу четвірку команд. Тож до вашої уваги огляд найцікавіших подій в яких ми і дізнаємось хто виявився більш вдалішим. Також зазначимо, що поєдинок між Батальйоном та Оріоном не відбувся через неявку перших.

Валедіанс – ІМК Слобожанщина 5:2

/10 хв. – 1:0 Скоробагатько Михайло, 11 хв. – 1:1 Воронцов Микита;  26 хв. – 2:1 Володимир Куц; 28 хв. – 2:2 Будник Олександр; 30 хв. – 3:2 Ігор Бєсєдін; 37 хв. – 4:2 Кравченко Вадим; 49 хв. – 5:2 Микитенко Богдан/

Як і очікувалося, команди які вже не мають турнірних завдань пройшла в напів товариській манері, де команди без будь-якого тиску зуміли продемонструвати одна одній на що здатні в атаці. Не зважаючи на ігрову перевагу гостей, господарі впевнено діяли в захисті, та гостро контратакували. Мабуть ранній початок зустрічі визначив не високий темп матчу зі сторони обох колективів, який сколихувався забитими голами.  Так в середині першого тайму команди наче на замовлення глядачів обмінялися забитими голами впродовж хвилини. На вдалі дії Скоробагатька Михайла такими ж відповів Микита Воронцов.  Також до перерви можна згадати ще дві не погані можливості у все того ж Скоробагатька, проте голкіпер Слобожанщини зіграв надійно не дозволивши гравцям Валедіансу ще раз до перерви вийти вперед.

Одразу після перерви команди повторили трюк з обміном голами. Цього разу на забитий з боку господарів м’яч від Володимира Куца, відповів Будник Олександр.  Але надалі підопічні Леоніда Сеня, зуміли наростити темп ввімкнувши пресинг і повністю прибрали ініціативу до своїх ніг. Спочатку Ігор Бєсєдін вдало продавив своїх опонентів біля карного майданчику та зумів по зрадницькі перекинути вийшовшого голкіпера «агрономів» . Через кілька хвилин після скидки чудовий момент не реалізовує Вадим Кравченко, який опинився біля воріт гостей та пробивав без перешкод, проте забракло точності. Не дивлячись на відсутність турнірної боротьби, у господарів відчувалася мотивація як мінімум взяти реванш після минулого очного поєдинку. Тож команда продовжила активно діяти попереду, що привело до забитого голу. Кравченко Вадим виправився за попередній шанс  та реалізував вихід віч-на-віч, красиво перекинувши м’яч над ногою голкіпера. Усі потуги «агрономів» відіграти гандикап у два голи нічим не закінчилися, а на останок команда пропустила і п’ятий м’яч.  На останній хвилині Богдан Микитенко  дещо курйозно переправив круглого у порожній кут воріт.

Фортуна – Ярославна 3:1

/3 хв. – 1:0 Іванющенко Сергій; 11 хв. – 2:0 Іванющенко Сергій;  12 хв. – 2:1 Сисоєв Андрій; 34 хв. – 3:1 Пархоменко Владислав/

Надважлива перемога гравців Фортуни над Ярославною остаточно заплутала ситуацію в групі «Б» перед останнім туром. З перших хвилин господарі взялися за справу, адже відступати та сподіватися на якісь інші розклади окрім власної перемоги команді не було на що. І це була гра коли колектив зробив усе від себе можливе. Вже на третій хвилині Сергій Іванющенко чудово відірвався від опікуна в чужому карному майданчику, та з другої спроби поцілив у дальню дев’ятку воріт Максима Панченка. Ще до матчу ми говорили про те,що команди воліють грати в захисній манері та поєдинки за їх участю не балують глядачів надто великою кількістю голів. Тому будь яка перевага у рахунку мала вагоме значення для остаточного результату. Мабуть саме це тримали в голові гості, коли на одинадцятій хвилині пропустили контратаку і все той же Іванющенко невідпорним ударом збільшив гандикап до двох м’ячів. Розуміючи, що якщо швидко не відповісти можуть бути серйозні проблеми, Путивльчани одразу організували гол. Після самотохи в штрафному майданчику господарів Андрій Сисоєв був найбільш кмітливим та скоротив рахунок у зустрічі.

Надалі господарі діяли більше на утримання переваги та зосередилися на руйнуванні атак гостей. На жаль для путивльчан, час спливав зрадницькі швидко, що змушувало «партизан» ризикувати ,  і саме поспішними діями гравців Ярославни скористалися футзалісти Фортуни, перехопивши м’яч під часу виходу з оборони та розігравши атаку два в одного, наконечником якої виявився Владислав Пархоменко, який і встановив остаточний рахунок 3:1 на користь господарів.

Зірка – ТРО Суми – 3:3

/8 хв. – 1:0 Чернишенко Дмитро; 16 хв. – 2:0 Грищенко Дмитро; 19 хв. – 1:2 Доценко Микола; 24 хв. – 2:2 Зуєв Олексій; 27 хв. – 2:3 Зуєв Олексій; 28 хв. – 3:3 Брухно Валентин/

Відкривали ігровий день неділі колективи які знаходяться у верхній частині турнірної таблиці групи «А», але якщо Зірка свої питання вже давно вирішила, то ТРОшникам  потрібно було як мінімум не програвати аби залишати собі хороші шанси на потрапляння в першу четвірку. І треба визнати матч вийшов на диво видовищним. Першими, як і належить, за справу взялися лідери чемпіонату, після перехоплення Грищенка, команда швидко розіграла атаку три в два, проте сам капітан не зумів влучити в рамку воріт зігравши на відскоку від голкіпера. Далі черга марнувати свій гольовий момент була у військових, які початок матчу проводили без свого лідера Андрія Змислі, котрий керував діями колективу з лави для запасних. Зуєв після стінки опинився перед порожніми воротами але не зумів влучити у площину. Гра проходила на зустрічних курсах де м’яч фактично не затримувався в центрі майданчика. Відчувалося, що голи це лише питання часу, і чуття нас не підвело, спочатку Євген Страшок перевірив на пильність голкіпера гостей, проте Андрій Вирипайло був уважним та перевів круглого на кутовий. А хвилиною по тому, «адвокатам» вдалося розіграти просто чудову комбінацію – Грищенко знаходить довгою передачею звільнившогося від опіки В’ячеслава Грінченка , а той в свою чергу робить скидку головою на набігаю чого Чернишенка Дмитра, якому вдається без перебільшення шедевральний удар в дальню дев’ятку воріт Вирипайла. І поки військові оговтувалися після такого голу, Зірка ледь не скористалася помилкою у захисті, проте Грінченко не зумів заштовхати м’яча у порожні ворота які захищав прибігший на під страховку  Доценко. І коли здавалося б вже нічого не загрожує і поєдинок по трохи знову вирівнюється, Дмитро Грищенко своїм фірмовим довгим пасом намагається знайти гравця попереду, але трохи не розрахувавши сили курйозно закидає його за комірець голкіпера військових та робить ситуацію для ТРОшників вкрай важкою, адже важко пригадати, щоб господарі відпускали матч ведучи у рахунку в два голи.

Але після взятого тайм-ауту, колектив під керівництвом Змислі зумів взяти себе в руки і почав шукати свої шанси біля воріт Олексія Архипенка, намагаючись  ще до перерви скоротити відставання. І в цьому плані як ніколи важливим вийшов гол Миколи Доценка , який явно дав зрозуміти гостям, що ще не все втрачено та варто продовжувати грати. Проходить ще кілька хвилин і ТРОшники заробляють штрафний на чужій половині. Доценко завдає чи то удар чи то простріл відправляючи м’яч у штрафний майданчик «адвокатів» де після кількох відскоків сферу знаходить Олексій Зуєв, який і відновлює рівновагу, та відправляє команди на перерву за нічийного рахунку.

Друга частина гри була не менш напруженою за першу. Команди продовжували грати атакою на атаку, створюючи з поперемінним успіхом гостроту біля воріт один одного. Безсумнівно цей день у складі  військових запам’ятає Зуєв, адже гра Олексію цього дня вдавалася і як наслідок саме він вивів гостей вперед, вдало пробивши в дальній кут воріт Архипенка. І як би не швидкий гол у відповідь у виконанні Валентина Брухно, який вдало підставив ногу після передачі Грищенка, то хто знає чи вдалося адвокатам уникнути поразки, адже ТРОшники подальшу частину матчу діяли у захисті без помилок, мінімізувавши ризик та намагаючись максимально раціонально тримати м’яч, розуміючи що рахунок їх задовольняє. У підсумку до завершення гри, команди більше не зуміли створити гольових моментів.  Судді фіксують бойову нічию 3:3, в якій залишились задоволеними обидва колективи.   

ЕФК Олександрія  – Антифутбол 3:5

/3 хв. – 1:0 Ярошенко Артем; 6хв. – 2:0 Зеленський Сергій (аг); 17 хв. -3:0 Некрасов Сергій; 26 хв. – 3:1 Зеленський Сергій; 27 хв. – 3:2 Некрасов Сергій (аг); 44 хв. – 3:3 Якущенко Андрій;  47 хв. – 3:4 Мельник Іван; 50 хв. – 3:5 Якущенко Андрій/

Дуже довго буде згадувати цей поєдинок Віталій Гученко, адже програти матч ведучи після першого тайму 3:0 болісний удар для будь-якого тренера.

На початку зустрічі кровенчани взагалі не мали жодних проблем по грі, виглядаючи дуже впевнено, тож не дарма вже на третій хвилині Ярошенко Артем легко обіграв на фланзі свого опонента та поцілив у нижній дальній кут. Буквально одразу ж підопічні Гученка подвоюють перевагу  завдяки автоголу Сергія Зеленського, який зрізав м’яч у власні ворота. Господарям відверто вдавалося все на майданчику і команда мала розвивати свій успіх. Відчувалося, що гравці Антифутболу дуже нервували від того діяли незлагоджено у захисті припускаючись великої кількості помилок. Як наслідок лише один Ярошенко змарнував моментів яких мало б вистачити на декілька ігор вперед. В середині першого тайму Сергій Некрасов не хитро пробив після розіграшу ауту, з яким не зумів впоратися голкіпер гостей Олександр Шпак. Лише перед самісінькою перервою Антифутболу вдалося створити непоганий шанс, але удару Якущенко трохи не вистачило влучності, поціливши у стійку воріт олександрійців. Тож на відпочинок команди пішли за комфортного для господарів гандикапу у три голи. 

Ох як би ж знали вони тоді чим може обернутися їх марнотратство моментів у першому таймі, сто відсотків зіграли б набагато уважніше. А так маємо неймовірне повернення у гру від гравців Антифутболу, першу цеглину якого заклав лідер атаки гостей Сергій Зеленський, який пройшовши флангом чудово поцілив у дальній кут воріт. Минає дві хвилини і мабуть лише Некрасов Сергій зможе пояснити, що завадило йому вибити м’яч після відскоку від стійки власних воріт, проте одинадцятий номер господарів забиває прикрий курйозний авто гол, який дуже допоміг гостям у загальному результаті. Антифутбол повірив у те,що камбек цілком можливий варто лише продовжувати тиснути на захист олександрійців. 

Зовсім важко пояснити, що трапилося з господарями, але колектив ніби підмінили і у порівнянні з першою половиною гри, гравцям не вдавалося фактично нічого. Окрилені швидкими двома голами на початку тайму гості продовжували створювати гостроту на чужій стороні майданчика, намагаючись відновити рівновагу. І за шість хвилин до завершення матчу їм це вдалося. Андрій Якущенко втік у відрив після вводу з-за бокової та невідпорно пробив у дальній кут. Оговтатися після такого, можна сказати нокдауну, підопічним Гученка так і не вдалося, тому футзалісти Антифутболу відчуваючи, що можна дотиснути суперника пішли виривати перемогу. Як ніколи доречним прийшовся чудовий удар у виконанні Івана Мельника, який застав зненацька голкіпера олександрійців та за кілька хвилин до фінального свистка вивів Антифутбол вперед. Гра з п’ятим польовим від господарів так ні до чого біля воріт Шпака не привела, більше того все той же Якущенко ще раз скористався помилкою гравців олександрії та встановив остаточні 5:3 на користь своєї команди. Феєричний камбек, який сто відсотків увійде в історію молодого колективу.

Хлібодар – Елітбуд 5:0

/15 хв – 1:0 Мартиненко Данило; 27 хв. – 2:0 Мінаєв Євген; 30 хв. – 3:0 Гончаренко Андрій (пен.) ; 33 хв. – 4:0 Малюченко Євген; 43 хв. – 5:0 Гончаренко Андрій/

Центральне протистояння туру відбулося між Хлібодаром та Елітбудом. Саме «будівельники» були останнім колективом який здолав господарів, після того степанівці незмінно перемагали. Тож можна було думати що гості знають рецепт як здолати набравши неймовірний хід Хлібодар. Проте на ділі вийшло все зовсім навпаки і як такої боротьби не вийшло. Початок матчу команди провели досить обережно не поспішаючи розкривати всі карти один перед одним. Тому в принципі першого момента довелося чекати до середини тайму, коли після не вдалої скидки «будівельників» в атаці, Дробний Роман зробив перехоплення та втік на побачення проти голкіпера гостей, але переграти його не вдалося. Це було першим таким дзвоником з боку господарів, які зрозуміли що ввімкнувши швидкості можна буде створити кілька небезпечних нагод проти гостей. Через кілька хвилин чудовою передачею з глибини скористався Мартиненко Данило, який п’яткою переправив м’яч у незахищений кут воріт. На цьому команди вирішили більше не форсувати події в першому таймі, залишивши розв’язку поєдинку на другу двадцятип’ятихвилинку.  

Можливо швидкий гол по перерві у виконанні Мінаєва так вплинув на беззаперечну перевагу господарів після відпочинку. Проте Хлібодар маючи фору у два м’ячі шансів Елітбуду не залишив, продовжуючи збільшувати у грі різницю забитих голів. Вже через п’ять хвилин від старту другого тайму рахунок був 3:0 – Гончаренко Андрій реалізував пенальті та фактично закрив питання щодо переможця зустрічі. Надалі на куражі господарі продовжували плести павутиння комбінацій біля чужих володінь, що вилилось у ще два забиті голи. Спочатку сольний прохід Малюченка Євгена увінчався забитим голом, а на завершення Андрій Гончаренко оформивши дубль підсумував впевнені 5:0 на користь Хлібодару.

Балу – Колос 4:1

/5 хв. – 1:0 Олексієнко Андрій; 11 хв. -2:0 Коротенко Максим; 13 хв. – 2:1 Бирченко Віктор; 34 хв. – 3:1 Дем’янчук Микита; 39 хв. – 4:1 Дем’янчук Микита; 50 хв. –  Бирченко Віктор (нереалізований дабл пенальті); 50 хв. –  Бирченко Віктор (нереалізований дабл пенальті) /

Для Балу матч проти Колосу мав дуже вагоме значення, адже будь-яка втрата очок змушувала б команду не лише перемагати в останньому турі, а й залежити від інших результатів. Варто відмітити,  підопічні Станіслава Корсуна підійшли до матчу з максимальною самовіддачею, нав’язуючи боротьбу на кожному клаптику майданчика. Вже на п’ятій хвилині, пресинг приніс свої плоди і перехопивши м’яч біля чужих воріт у Андрія Олексієнка з’явився шанс завдати удар, який після відскоку від голкіпера зрадницькі сковзнув за лінію володінь Дмитра Карімова. Проходить ще кілька хвилин і сольний прохід флангом у виконанні Максима Коротенка увінчався голом. Такий приголомшливий старт господарів аж ніяк не смутив гостей і команда через дві хвилини стараннями Віктора Бирченка відквитала один м’яч. Проте в цілому перевага у грі залишалася за «ведмедями», які зосереджено продовжували працювати заради загального результату.

Другий тайм не змінив малюнку даної зустрічі, і будь які намагання Підліснівців зрівняти рахунок руйнувалися на начальних етапах. Господарі, не соромилися прибігати до тактики дрібного фолу, тому це на прикінці ще зіграє свою роль. А поки в середині тайму Дем’янчук Микита дозволив своїм партнерам трохи видохнути з полегшенням, забивши такий важливий третій м’яч, скориставшись помилкою захисника та замкнув дальню стійку воріт суперника. Цей гол остаточно похитнув віру відігратися у гравців Колосу, тож наступний пропущений м’яч від все того ж Дем’янчука  як слідство того, що команда кинула працювати в обороні. На останній хвилині підопічні Віталія Діденка все ж мали можливість підсолодити гіркоту поразки, але Віктор Бирченко з двох спроб не зумів реалізувати дабл-пенальті у ворота Іллі Лизогуба.

Тож важлива перемога Балу, дарує команді чудові шанси на потрапляння саме в першу четвірку, і все тепер залежить лише від них.

Bingo–Peroff – Аквітан 2:4

/16 хв. – 1:0 Качайло Євген; 18 хв. – 1:1 Обзор Артем; 29 хв. – 2:1 Гльоза Вадим; 36 хв. – 2:2 Пихтін Владислав; 37 хв. -2:3 Обзор Артем; 42 хв. – 2:4 Пихтін Владислав/

Ох і змусили понервувати Аквітан аутсайдери чемпіонату Bingo-Peroff. Проте з головною проблемою підопічні Дмитра Ігумнова так і не зуміли впоратися, і при абсолютно рівній команді знову не набрати очки. Але про все по порядку. За відсутності Андрія Сліпухіна, гості втратили в творчості розвитку гри попереду. Тому перший тайм пройшов досить спокійно, можливо навіть за невеличкої переваги господарів, які провели кілька непоганих атак, одна з яких увінчалася прекрасним голом. Після розіграшу кутового, Євген Качайло замкнув дальню стійку. Проте як слід насолодитися забитим м’ячем господарі не встигли. Обзор Артем ще до перерви відновив рівновагу , то ж колективи пішли відпочивати за нічиї 1:1.

Після перерви Аквітан додав у швидкості, та зумів захопити територіальну ініціативу, але до серйозних моментів справа довгий час не доходила. Більше того, Вадим Гльоза зумів допомогти вдруге господарям повести у рахунку. Peroff в цілому впевнено діяв у захисті і навіть десь промайнула думка, що може бути повторення сценарію матчу першого кола, коли саме Вольченко і Ко святкували перемогу. Проте сталося те,що трапляється з командою чи не кожної гри, коли буквально нічого не передвіщає біди і за якусь мить все стає з ніг на голову. Так відбулося і цього разу коли футзалісти Peroff протягом однієї хвилини із ведучого колективу перетворилися у наздоганяючи двічі пропустивши у власні ворота. Звісно такий удар, дасться в знаки навіть більш іменитим командам, тому цілком логічно, що від такого «перевороту»  відійти господарям так і не вдалося, підопічні Ігумнова пропустили ще раз після кутового, та все ж таки поступилися одному з лідерів групи «Б». Хоча за малюнком гри довгий час тримали у напрузі як гравців так і вболівальників Аквітану.

Підсумки туру:

Команди наближаються до фінішу першого етапу і цього уік-енду багато хто остаточно зумів вирішити свої завдання. Тур подарував нам кілька неочікуваних результатів, зокрема втрата очок Зірки у грі проти ТРО стала для багатьох сюрпризом у групі «А».

Приємно вразили:

1. ТРО Суми – не кожній команді вдається нав’язати боротьбу лідеру і головному претенденту на чемпіонство Зірці. А зробити це поступаючись у рахунку, взагалі нікому до цього не вдавалося.
2. Антифутбол – створити камбек відіграючи по ходу гри відставання у три м’ячі, справа не буденна. Тож вітаємо команду з цією перемогою, буде цікаво побачити чи виявиться вона вирішальною у боротьбі за першу четвірку.
3. Перемога Фортуни – команда чіпляється за останній шанс потрапити в четвірку і перемагає прямого конкурента Ярославну, показавши при цьому досить змістовний футзал.

Герой туру: Сергій Іванющенко (Фортуна) – саме швидкий дубль Сергія багато в чому допоміг отримати такі важливі три пункти команді червоних.