Вихованець сумського футзалу, Олександр Сметаненко, став гравцем ФК “ХІТ”, з чим його і поздоровляємо! Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю новачка «ХІТа» пресслужбі київського клубу.

Олександре, вітаємо у нашому клубі! З яким настроєм прийшов у «ХІТ»?

Дякую. Настрій бойовий. Прийшов у «ХІТ» з позитивним настроєм, а цілі тут ставлю максимальні.  

Як взагалі виник у тебе варіант з «ХІТом»?

Після закінчення молодіжного Чемпіонату Європи з футзалу мені подзвонив головний тренер Олег Дмитрович, і запропонував приєднатися до команди. Коли я повернувся в Україну, ми разом зустрілися із президентом клубу Володимиром Анатолійовичем та владнали всі питання.

Ти народився у містечку Степанівка, під Сумами. А як взагалі потрапив у футзал?

Як і більшість тих, хто прийшов у футзал, я починав у великому футболі. А доля з футзалом звела тоді, коли наша команда Сумської області поїхала на турнір у Херсон, який проходив у залі, де грав «Продексім». Там проводився Кубок України U-17. Були команди з юнацької Екстра-ліги тоді, а у нас команду зібрали з хлопців, які займалися футболом в нашій області. І у мене там якось пішло, я навіть став найкращим бомбардиром. І по факту з того турніру розпочався мій шлях у футзалі. А коли команда з Сум «Food Centre-СумДУ» заявлялася у Екстра-лігу, мене покликали туди. Хоча, в перший сезон у мене не склалося там. Але на другий сезон мене знову покликали в АФФК «Суми», ми про все домовилися і вже було краще.

Нещодавно завершився Чемпіонат Європи U-19, де збірна України дісталася півфіналу. В принципі – прекрасний результат. А чи могли краще?

Так! Я вважаю, що ми могли виступити краще. Просто нас вже емоційно не вистачило під кінець чемпіонату. Ми за добу зіграли з двома серйозним збірними, не просто серйозними, а з Топами – спочатку з Іспанією, а менше ніж за 24 години у нас вже була гра проти Португалії. Звісно, емоційно було дуже важко. Ми стільки емоцій віддали у матчі проти іспанців (доречі, Сметаненко відзначився у тому поєдинку — прим. Л.Г.)! Як раз цього не вистачило з португальцями.

За рахунок чого так здорово виступила Україна?

Ми готувалися повний цикл – три рокі. І я вважаю, що ми були гідні, щоб зіграти навіть у фіналі Чемпіонату Європи. Просто, трохи не вистачило сил та емоцій.

Знову на Чемпіонаті Європи U-19 не розігрувалося третє місце. Це якийсь нонсенс…

Я вважаю, що можна було розігрувати бронзу. Це ж спортивний інтерес. Медаль, як ніяк… Але, гравці нічого не можуть з цим зробити. Такий регламент. На жаль, це не наша справа. Наша справа – грати, і доводити своє на майданчику. Інше залежить не від нас.

Слідкував за «ХІТом» останнім часом?  

Звісно, слідкував за командою, адже сам грав у Екстра-лізі. Передивлялися матчі суперників. Дивився відео-огляди.

Кого з хлопців знав? Олександра Ліфера, наприклад, він же теж сумський…

Дивно, але Сашу Ліфера як раз і не знав особисто. Якщо чесно, особливо ні з ким з «ХІТа» знайомим не був. Лише тоді, коли переходив у «SkyUP», хоча я там дуже короткий термін був, але там я пересікався із Владиславом Завертаним та Ігорем Салтановим.

У «ХІТі» вже адаптувався?

Я думаю, все у процесі. Поки все добре, колектив хороший. Всі зустріли прекрасно. Тож, все попереду.

До речі, ти взяв номер 7 в команді. Він звільнився, коли клуб залишив Орест Боргун. Взагалі — це легендарний номер, під яким раніше грав багаторічний капітан Ігор Борсук!

Буду знати. Для мене це честь. Тепер буду доводити, що не дарма цей номер опинився на моїй спині.

Традиційне питання наостанок – твої цілі на сезон?

Як, напевне, і у всіх в команді, цілі максимальні. Перемагати у кожній грі, і у всіх турнірах, де ми будемо брати участь. Головне – прикладати максимум зусиль, і від цього буде залежати наш підсумковий результат.


За матеріалами офіційного сайту ФК «ХІТ» (Київ)