Сьогодні на полі №3 футбольного центру «Барса» відбулися матчі заключного, третього, туру першого етапу Літнього чемпіонату АФС у групі D, за підсумками яких визначився останній учасник Вищої ліги, турнірна боротьба у якій розпочнеться вже найближчим часом.

«Локомотив» — «Peroff» 2:6 (1:3)
Голи: Зімін (19, пен.), Бобарєв (43) – Вишневецький (4, 23, 38), Кобушко (19), Пасько Богдан (39), Фесюн (48)
Попередження: Пасько (22) («Peroff»)

Напередодні цього вирішального ігрового дня одразу три команди реально претендували на «прохідне» друге місце, проте значно кращими виглядали шанси на успіх саме «Peroff», адже команду Євгена Волченка цілком влаштовувала навіть нічия. Таке враження лише посилилося, коли стало зрозуміло, що «Локомотив» буде вимушений провести цей матч усього з одним запасним гравцем, та ще й за відсутності основного воротаря. Хто б що не казав, а за таких погодних умов грати у настільки обмеженому складі неймовірно важко. Перша половина першого тайму була чимось схожа на шахову партію. Гравці обох команд довго комбінували на підступах до штрафного майданчика суперника, а при втраті м’яча одразу ж сідали ближче до власних воріт, практично не застосовуючи пресинг. Тим не менш склалося цілковите враження, що гра була під повним контролем номінальних гостей. Практично до четвертої хвилини, коли «Peroff» повів у рахунку, суперника не було видно взагалі. Трохи згодом Волченко і компанія почали фрагментарно віддавати ініціативу «залізничникам» (принаймні, з боку здалося, що це робилося свідомо), і ось тоді пролунали перші тривожні дзвіночки. У кількох епізодах «зелені» помилилися біля своїх воріт у дуже простих ситуаціях, і якщо двічі чи тричі суперник їх відверто пробачив, то наступна подібна ситуація завершилася призначенням цілком очевидного, але зовсім непотрібного пенальті. Дмитро Зімін, який цього дня грав у воротах, впевнено переграв свого партнера по амплуа – 1:1. Цей пенальті став своєрідною точкою відліку, починаючи з якої малюнок гри суттєво змінився. Для початку Юрій Кобушко за якийсь десяток секунд повернув своїй команді втрачену перевагу. Ну а далі обидва колективи заграли значно активніше, а небезпечні моменти біля обох воріт стали вже регулярними. Гравці «Peroff» тепер вже продовжували збільшувати гольовий відрив, але сказати, що підсумковий рахунок об’єктивно відображає хід подій на майданчику, не можна. Гравці «Локомотива» теж створили просто безліч реальних гольових нагод, але щоразу підводила реалізація. Загалом же перемога «Peroff» та, як наслідок, здобута путівка до Вищої ліги, є повністю заслуженими. Можемо лише привітати хлопців з цим локальним успіхом. Ну а гравцям «Локомотива» хотілося б просто подякувати за самовіддану гру та боротьбу до останньої секунди. Цього дня їм було об’єктивно важче, але навіть у таких умовах вони зіграли дуже пристойно.

«Динамо» — «Спартак» 13:10 (9:8)
Голи: Гавриленко (3, 50), Тетявкін (5, 6, 9, 17, 18, 28, 37, 50), Шумило (9, 15), Охріменко (25) – Тесленко (7), Левченко (8, 36), Клименко (11, 14, 15, 20, 50), Тихоненко (23), Павлюк (24)

«Тим, що жодної реальної турнірної інтриги вони (матчі) в собі не нестимуть, ми, мабуть, нікого не здивуємо. Проте, казати, що вони будуть прохідними для команд та нецікавими для вболівальників, буде неправильно. Ці ігри цілком заслуговують на вашу увагу». Ось приблизно з таких слів починається анонс до матчів, які відбудуться вже у п’ятницю. І як же шкода, що ми не написали щось подібне раніше, адже ці слова були максимально доречними напередодні звітної гри. По завершенню попередньої зустрічі стало зрозуміло, що жодного турнірного значення поєдинок «Спартака» та «Динамо» вже не має (ну якщо тільки не брати до уваги боротьбу за підсумкові третє/четверте місця), але ті, хто пропустив це міні-футбольне шоу, мають просто кусати лікті. А починалося усе максимально банально. «Динамо», вже вкотре прибувши на гру без номінального воротаря, було вимушене з перших секунд грати з п’ятим польовим. І у першій п’ятихвилинці така тактика себе цілком виправдовувала. Команда Олександра Коваленка, який цього дня був відсутній, забила двічі, хоча могла зробити це ще кілька разів. І ось тут почалося найцікавіше! Гравці «Спартака», які зрозуміли що втрачати вже особливо нічого, а якщо усе йтиме далі за таким графіком, то нищівної поразки просто не уникнути, вирішили теж підключати до своїх атак воротаря. Ось у такому абсолютно авантюрному стилі і проходила подальша гра. Кожна зі сторін підключала до своїх атак «п’ятого», і складалося враження, що ледь не кожна атака завершувалася взяттям одних з воріт. У підсумку за якихось 30-35 хвилин не надто чисельна група вболівальників побачила повний набір цікавих ігрових подій: голи у порожні ворота, зрізку м’яча у сітку власних воріт, неймовірні спонтанні результативні комбінації. Ну а найбільш яскравою дійовою собою у цій грі був, мабуть, не Роман Тетявкін, до бомбардирських здібностей якого усі ми вже давно звикли, а воротар «Спартака» Дмитро Клименко. Недостатньо знати, що він оформив «пента-трик», хоча й сам цей факт вже здається неймовірним. Потрібно було бачити ще й те, як він вражав ворота «Динамо». Такі потужні та точні удари не надто часто вдаються навіть гравцям атакувального плану.

У підсумку більш досвідчені «динамівці» усе ж здобули перемогу з рахунком 13:10 (ну от скажіть, коли востаннє ви були свідками 23 голів в одній грі?!) і завершили перший етап зі стовідсотковим показником. Ну а «Спартак» продовжить виступи вже у Першій лізі. На завершення хотілося б просто закликати вболівальників приходити на матчі. Часом реально буває дуже цікаво. І саме ось такі поєдинки є найкращою ілюстрацією на підтвердження цих слів.